Роботодавець не може відправити працівника у відпустку без збереження зарплати за власною ініціативою, навіть під час воєнного стану. Таку позицію озвучило Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці. Розбираємо, що робити, коли роботи справді немає, і як діяти працівнику під тиском.
Складна економічна ситуація штовхає частину роботодавців до простого рішення: відправити людей у відпустку за власний рахунок і не платити зарплату. Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці наголошує: це незаконно.
Як це працює
Відпустка без збереження зарплати оформлюється лише на підставі особистої заяви працівника. Це випливає зі статей 25 та 26 Закону «Про відпустки» і норм Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Воєнний стан права роботодавця в цьому питанні не розширив.
На практиці це означає:
- наказ про відпустку «за свій рахунок» без заяви працівника не можна видавати;
- потрібна згода обох сторін, навіть під час війни;
- примус до написання заяви чи відправлення у відпустку «наказом зверху» є грубим порушенням трудового законодавства. За це може настати дисциплінарна, адміністративна і навіть кримінальна відповідальність.
Що робити роботодавцю, якщо роботи немає
Закон передбачає легальні варіанти для підприємства, яке тимчасово не може працювати.
Простій. Його оголошують, коли підприємство не може працювати. Працівникам виплачують не менше 2/3 тарифної ставки або окладу (ст. 113 Кодексу законів про працю).
Призупинення дії трудового договору. Згідно зі ст. 13 Закону № 2136-IX працівника тимчасово не забезпечують роботою, а зарплату не виплачують. Це можливо, якщо вести діяльність фізично неможливо через військову агресію. Трудові відносини при цьому не припиняються, а заяв на відпустку писати не потрібно.
Приклад. Склад пошкоджено обстрілом, відновлення займе місяць. Замість «примусових відпусток» керівник оформлює простій з оплатою не менше 2/3 окладу. Якщо ж діяльність неможлива фізично, розглядає призупинення договору за ст. 13 Закону № 2136-IX.
Типові помилки
- Збирати заяви «за бажанням» під тиском. Підпис під фразою «прошу надати відпустку без збереження заробітної плати за власним бажанням» юридично робить процес законним. Саме на це розраховують недобросовісні керівники.
- Плутати простій і відпустку за свій рахунок. При простої роботодавець платить не менше 2/3 окладу, при відпустці за власний рахунок зарплати немає.
- Призупиняти договір без фізичної неможливості працювати. Така підстава пов’язана саме з неможливістю ведення діяльності через військову агресію.
Як діяти працівнику в разі примусу
- Не підписуйте заяв, якщо не хочете такої відпустки.
- Фіксуйте тиск: зберігайте скриншоти переписок, письмові розпорядження керівництва, записуйте розмови.
- Подайте електронну скаргу на порталі Держпраці або скористайтеся урядовим сервісом «Інтерактивний інспектор».
Звітність і кадрові документи зручніше вести в спеціалізованих програмах, а накази й заяви підписувати кваліфікованим електронним підписом.
Що зробити
- Не оформлюйте відпустку без збереження зарплати без особистої заяви працівника.
- Якщо роботи немає, оформіть простій з оплатою не менше 2/3 окладу (ст. 113 КЗпП).
- Коли діяльність фізично неможлива через військову агресію, розгляньте призупинення трудового договору за ст. 13 Закону № 2136-IX.
- Працівникам під тиском: не підписуйте заяв, зберігайте докази й звертайтеся зі скаргою до Держпраці.
- Накази про простій чи призупинення оформлюйте письмово й підписуйте КЕП.
