Розподіл ПДВ з однієї податкової накладної на кілька періодів: правила та обмеження

Позиція ДПС та нормативне підґрунтя: чому «нарізати» ПДВ заборонено

Приводом для видачі консультації став запит суб'єкта господарювання, який цікавився можливістю відобразити у поточному звітному періоді лише частку суми ПДВ зі зведеної податкової накладної (ПН), а залишок зарахувати до податкового кредиту (ПК) у наступних місяцях у межах визначеного законом 365-денного строку. Платника також турбувало, чи існують спеціальні застереження або обмеження саме для зведених ПН, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Аналізуючи порушене питання, податкове відомство спирається на базові норми Податкового кодексу України (ПКУ):

1. Дата виникнення права на ПК (п. 198.2 ПКУ): право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту виникає за правилом «першої події» — або на дату списання коштів з банківського рахунку (оплати), або на дату отримання товарів чи послуг.
2. Незалежність від факту використання (п. 198.3 ПКУ): нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари, послуги або основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
3. Термін у 365 днів та підстави (п. 198.6 ПКУ): якщо зареєстрована в ЄРПН накладна не була включена до ПК у періоді її складання, платник зберігає право скористатися нею протягом 365 календарних днів з дати виписки. Саме зареєстрована ПН є єдиною юридичною підставою для формування ПК.
4. Порядок заповнення звітності (Наказ Мінфіну № 21): декларація з ПДВ формується поопераційно за кожен окремий звітний період, без використання принципу наростаючого підсумку.

Ключовий вердикт податківців: Податковий кодекс України не містить жодного механізму чи процедури для часткового (порційного) включення сум ПДВ з однієї податкової накладної до складу податкового кредиту з подальшим розподілом залишку на наступні періоди.

ДПС наголошує: право на податковий кредит виникає щодо всієї суми ПДВ, зазначеної у відповідному документі. Відсутність у законодавстві чітко прописаного алгоритму часткового відображення означає пряму заборону на проведення таких маніпуляцій за власним бажанням платника. Це правило є абсолютним і стосується як звичайних, так і зведених податкових накладних.

Дозволені варіанти для платника та виняток у вигляді «касового методу»

Оскільки довільний розподіл суми податку між місяцями опинився поза законом, контролюючі органи чітко окреслили лише два легітимні сценарії дій для платника ПДВ під час роботи з зареєстрованими накладними:

• Сценарій 1 (Повний обсяг одразу): включити всю суму ПДВ, зазначену в ПН (у тому числі зведеній), до складу податкового кредиту в тому самому звітному періоді, коли виникло право на його формування.
• Сценарій 2 (Повний обсяг згодом): відкласти реалізацію права на ПК і включити суму ПДВ у повному обсязі в одному з наступних звітних періодів, але строго в межах 365 календарних днів від дати складання документа.

Таким чином, формула дій бухгалтера є бінарною: або «увесь ПДВ відображаємо зараз», або «увесь ПДВ відображаємо пізніше». Варіант «частину зараз, а частину потім» повністю виключається.

Єдиний законний виняток — касовий метод

Водночас ДПС зробила важливу обмовку: зазначені обмеження не поширюються на платників, які застосовують касовий метод формування податкового обліку (згідно з п. 14.1.266 ПКУ).

При касовому методі право на податковий кредит безпосередньо прив'язане до факту розрахунків — тобто проведення оплати за отримані товари чи послуги. Якщо за однією податковою накладною розрахунки здійснюються частками у різних місяцях, то й податковий кредит відображається поступово, за мірою перерахування коштів. У цьому випадку дробове відображення ПДВ у часі відбувається природним шляхом за прямою вказівкою спеціальних норм ПКУ, а не за довільним рішенням суб'єкта господарювання.

Практичні висновки для бухгалтера:

1. Заборона на дроблення: Намагання «дрібнити» ПДВ з однієї зведеної або звичайної ПН для штучного регулювання податкових зобов'язань чи вирівнювання навантаження визнається порушенням правил ведення податкового обліку.
2. Єдність документа: Зведена податкова накладна в контексті формування ПК не має жодних пільг чи специфічних правил порівняно зі звичайною ПН. Сума за нею є неподільною.
3. Вибір періоду: Платник має повне право самостійно обрати місяць для декларування податкового кредиту (в межах 365 днів), однак сума за накладною повинна потрапити до декларації єдиним блоком.
4. Урахування ризиків: Хоча ІПК № 4109/ІПК/99-00-21-03-01 має статус індивідуальної, вона демонструє офіційну векторну позицію ДПС. Недотримання цієї позиції під час перевірок гарантовано призведе до зняття частини податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань разом із штрафними санкціями.