Верховна Рада 12 жовтня 2026 року ухвалила в цілому закон за законопроєктом №10147. Він змінює підхід від охорони праці до безпеки працівника й запроваджує оцінювання професійних ризиків, облік інцидентів та окрему шкалу штрафів. Стосується всіх роботодавців; норми запрацюють через шість місяців після завершення воєнного стану.
Верховна Рада 12 жовтня 2026 року прийняла в другому читанні та в цілому закон за законопроєктом №10147. Він імплементує Директиву Ради 89/391/ЄЕС: замість «охорони праці» центром політики стає безпека працівника, а головним інструментом — управління професійними ризиками. Закон ще чекає на підпис Президента й офіційне опублікування.
Кого стосується
Закон поширюється на роботодавців і працівників незалежно від форми власності, виду діяльності та сектору економіки, зокрема на органи влади й місцевого самоврядування. Для військовослужбовців, поліцейських, працівників ДСНС та інших осіб зі спеціальними званнями окремі норми можуть не застосовуватися, якщо це зумовлено специфікою їхньої служби.
Що змінюється
- Запроваджуються поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих і небезпечних факторів, аудиту системи управління безпекою та представників працівників.
- Роботодавець має вести облік усіх інцидентів, а не лише нещасних випадків і аварій. Порядок обліку він визначає сам з урахуванням примірного положення.
- Службу захисту та запобігання організовують залежно від чисельності: понад 300 працівників (або понад 50 за робіт підвищеної небезпеки) — один чи кілька підрозділів; від 50 до 300 — підрозділ або відповідальна особа; до 50 без небезпечних робіт — відповідальний працівник, підрозділ, зовнішній виконавець або особисте виконання функцій роботодавцем.
- Передбачено внутрішні та зовнішні аудити; у визначених випадках зовнішній обов’язковий.
- Медогляди проводять за кошт роботодавця в робочий час зі збереженням оплати. Якщо працівник не пройшов огляд з поважної причини, його відсторонюють з оплатою не нижче двох третин окладу, а за ухилення — без оплати; повторна відмова може бути підставою для звільнення.
- Працівник може залишити робоче місце за серйозної й неминучої загрози без відповідальності.
- Якщо через несплату ЄСВ працівник не був застрахований, роботодавець повністю відшкодовує шкоду від нещасного випадку чи професійного захворювання.
Штрафи
Розмір визначають у мінімальних зарплатах на день виявлення порушення; за повторне порушення протягом року штраф подвоюється.
- оцінка професійних ризиків не проведена — 2 МЗП за кожне робоче місце;
- немає обов’язкового зовнішнього аудиту — 5 МЗП;
- не створено службу захисту та запобігання — 5 МЗП;
- не проведено медогляд чи навчання з безпеки — 1 МЗП за кожного працівника;
- не розслідувано нещасний випадок, профзахворювання чи аварію — 10 МЗП;
- не повідомлено Держпраці про випадок із тяжкими наслідками чи смертю — 20 МЗП за кожного потерпілого;
- не надано домедичну допомогу чи не організовано евакуацію — 3 МЗП за кожного працівника;
- не виконано вимоги державного інспектора праці — 5 МЗП за кожне порушення.
Якщо сплатити 50% штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення постанови, її вважатимуть виконаною.
Окремо до Ради подано законопроєкт №16070 зі змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо відповідальності за порушення вимог безпеки працівників.
Строки
Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування, а вводиться в дію через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Чинні вимоги діють до цього моменту.
Що зробити
- Дочекайтеся підпису закону й офіційного опублікування, перевірте перехідні положення.
- Проаналізуйте небезпеки на робочих місцях і наявні заходи запобігання ризикам.
- Перевірте, чи відповідає організація служби охорони праці чисельності персоналу.
- Огляньте порядок медоглядів, навчання та обліку інцидентів.
- Не скасовуйте чинні документи, доки закон не введено в дію.
