Якщо майно підприємства зруйноване чи пошкоджене обстрілом, трудові відносини з працівниками автоматично не припиняються. Роботодавцю треба обрати варіант: простій, дистанційна робота, відпустка, призупинення дії трудового договору або звільнення. Розбираємо, що можна оформити без згоди працівника, що коштуватиме і які наслідки матимуть працівники.
Саме по собі пошкодження чи знищення майна не є підставою для припинення трудових відносин. Але якщо роботодавець не може забезпечити людей роботою, з персоналом доведеться домовлятися. Вибір залежить від того, скільки часу потрібно на відновлення і чи можливе воно взагалі.
Як це працює
Простій не з вини працівника
Варіант підходить, коли знищено чи сильно пошкоджено обладнання, на якому працюють виробничі підрозділи. Простій можна оформити й для бухгалтерії, комерційних відділів, прибиральників.
Оплата простою — не менше двох третин тарифної ставки (окладу) за Кодексом законів про працю, ст. 113. Колективний договір може передбачати більше. Під час воєнного стану ця гарантія зберігається.
Як оформити:
- скласти акт із причинами й початком простою та орієнтовною датою відновлення роботи, якщо вона відома;
- на підставі акта видати наказ про простій.
Строк попередження законодавство не встановлює: повідомити людей можна в день запровадження, але до початку простою. Обмежень за тривалістю простою теж немає.
Оплачуваний простій зараховується до стажу для щорічної відпустки. До страхового стажу він іде за умови, що роботодавець щомісяця сплачує ЄСВ не менше за мінімальний внесок. У 2026 році це 1 902,34 грн.
Дистанційна робота
Підходить бухгалтерам, фінансистам, відділу збуту — тим, хто може працювати поза офісом. Потрібні збережені бази даних (віддалений сервер, хмара) і стабільний зв'язок.
Це зміна істотних умов праці, тому потрібна згода працівника. Під час воєнного стану попереджати за два місяці не треба. Проте працівнику варто дати час облаштувати робоче місце.
За ст. 60-2 Кодексу законів про працю в разі загрози збройної агресії чи надзвичайної ситуації дистанційну роботу можна запровадити наказом без письмового трудового договору про дистанційну роботу.
Щорічна відпустка
На час відновлення роботи працівники можуть за погодженням із роботодавцем піти у щорічну відпустку, зокрема невикористану за попередні роки. Відпустку поза графіком оформлюють заявою працівника з датою початку й тривалістю та наказом.
У перший рік роботи право на відпустку повної тривалості виникає після шести місяців безперервної роботи, до цього її надають пропорційно відпрацьованому часу.
Відпустка без збереження зарплати
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану таку відпустку надають на прохання працівника та за згодою роботодавця, без обмеження тривалості. Відправити в неї з ініціативи роботодавця без заяви не можна.
Для працівника вона невигідна:
- немає зарплати;
- час відпустки не йде до стажу для щорічної відпустки;
- немає бази для ЄСВ, а отже, і страхового стажу;
- зберігається лише місце роботи.
Призупинення дії трудового договору
За ч. 1 ст. 13 Закону №2136 це тимчасове припинення забезпечення роботою і виконання роботи через збройну агресію, коли обидві сторони не можуть виконувати обов'язки за договором. Самого пошкодження майна недостатньо, якщо працівник може працювати, наприклад дистанційно.
Ініціатором може бути і працівник, і роботодавець. Оформлюють:
- заявою працівника, якщо він ініціатор;
- наказом роботодавця в будь-якому разі.
У заяві й наказі вказують дати початку й закінчення. Строк — не більше 90 календарних днів, за згодою сторін його можна подовжити до завершення чи скасування воєнного стану.
Зарплату за невідпрацьований час не нараховують, але роботодавець має виплатити суми, що належали працівнику на день призупинення. Період не зараховується до стажу для щорічної відпустки. Якщо призупинення охоплює повний календарний місяць без виплат, з яких нараховується ЄСВ, внесок не нараховують, а такий місяць не йде до страхового стажу для пенсії.
Звільнення
Якщо відновити діяльність неможливо, доведеться звільняти. Варіанти:
- за власним бажанням (ст. 38). Через обстріли й загрозу життю працівник може розірвати договір у строк, указаний у заяві (ч. 1 ст. 4 Закону №2136);
- за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36);
- з ініціативи роботодавця за п. 6 ч. 1 ст. 41, якщо через знищення майна неможливо забезпечити роботою. Вихідна допомога — не менше середньомісячного заробітку (ст. 44).
Типові помилки
Відправити людей у відпустку без збереження зарплати наказом. Без заяви працівника це неможливо.
Оформити призупинення лише через пошкодження майна. Якщо працівник може працювати дистанційно, підстав для призупинення немає.
Вважати угоду сторін односторонньою. Домовленість про звільнення за п. 1 ст. 36 можна скасувати лише за взаємною згодою. Якщо сторони не домовилися про цю підставу й дату, звільнення вважається ініційованим працівником за ст. 38. Без згоди однієї зі сторін звільнити за угодою не можна.
Не сплачувати ЄСВ під час простою. Без внеску не за мінімальним розміром працівник втрачає страховий стаж.
Звільнити без доказів і процедури. Суди вимагають підтверджених підстав: самої оцінки обставин недостатньо, роботодавець має довести законну підставу й дотримати порядок.
Що зробити
- Зафіксуйте руйнування актом і вирішіть, чи можливе відновлення роботи та коли.
- Для кожної категорії працівників оберіть варіант: простій, дистанційна робота, відпустка, призупинення або звільнення.
- Для простою видайте наказ і оплачуйте не менше двох третин окладу; сплачуйте ЄСВ не менше мінімального внеску.
- Для відпустки без збереження зарплати та дистанційної роботи отримайте заяву чи згоду працівника.
- Для призупинення видайте наказ із датами початку й кінця (до 90 днів) і за потреби погодьте подовження.
- Якщо звільняєте, визначте підставу, дотримайтеся процедури та виплатіть належні суми.
