Суть податку. Нормативно-правове регулювання
Цей податок має повну назву Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ще його називають податок на нерухомість. Цей вид податків регулює ст. 266 Податкового кодексу України. Податок мають сплачувати в обов’язковому порядку всі суб’єкти господарювання, які мають у своїй власності житлову та/або нежитлову нерухомість. Важливим моментом є те, що ФОП сплачують податок на нерухомість за тими ж правилами, що і звичайні фізичні особи, оскільки для них немає окремої реєстрації нерухомості. Важливим моментом є те, що право власності на таке майно має бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Фізичні особи та ФОПи лише сплачують цей податок, а юридичні особи – самостійно нараховують та сплачують. Відповідно юрособи зобов’язуються також подавати декларацію з податку на нерухоме майно. Фізична особа та ФОП можуть отримати Податкове повідомлення-рішення про сплату податку в фінвідділі вашого міста. Рішення формується до 1 липня кожного року. В ньому зазначена сума податку, яку необхідно сплатити, реквізити та граничний термін сплати. Він становить 60 днів з дати отримання податкового повідомлення-рішення. Якщо майно належить кільком учасникам, то вони сплачують кожен за свою, належну йому частку (якщо майно поділене в натурі). Якщо воно не поділене, то сплачує один з власників (якщо інше не передбачене судом). До об’єкту оподаткування належить житлове та нежитлове майно, визначене на підставі пп. 14.1.129 та пп. 14.1.129.1 Податкового кодексу. Тобто це можуть бути житлові будинки, квартири, котеджі, готелі, офісні будівлі, промислові будинки, склади тощо. Об’єкти, на яких ще не завершене будівництво не є об’єктом оподаткування. Це тому, що вони не внесені в Державний реєстр. Також є нерухомість, яка не обкладається податком. Це, наприклад, споруди у власності органів державної влади, які у власності організацій осіб з інвалідністю, у власності релігійних організацій, ті, що знаходяться на окупованих територіях та в зонах бойових дій. Повний перелік таких об’єктів наведено в пп. 266.2.2 ПК.
Ставка податку. Розрахунок
Ставки податку встановлюються місцевими радами залежно від місця розташування та типів об’єктів нерухомості. Максимальна ставка податку не більше 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати. У 2024 році суб’єкти господарювання сплачують податок за 2023 рік. В 2023 році мінімальна зарплата становила 6700 грн. Отже, податок за 1 м.кв = 6700 * 1,5% = 100,50 грн. Податок сплачується за:
- квартиру, якщо її розмір більше 60 м.кв,
- за будинок, якщо його розмір більше 120 м.кв,
- за квартиру і будинок – за площу, яка перевищує 180 м.кв.
Приклад розрахунку:
Квартира має площу 75 кв.м. Площа, яка оподатковується 75 - 60 =15 м. кв. Тоді, сума податку 15 * 100,5 = 1507,50 грн.
Є ще додатковий податок на нерухоме майно. Він сплачується за квартири, які мають площу більше 300 м.кв та за будинки, площею більше 500 м.кв. За такі об’єкти треба сплачувати 25 000 грн на рік за кожен об’єкт.
