Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Левченком В.С.
Тема «гарячої лінії»: «Оподаткування підакцизних товарів, ЄРАН».
Чи може СГ, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі , якщо розрахунки здійснюються через установи банку?
Відповідно до абзацу тринадцятого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону № 481).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Також п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями, для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.
Абзацом шостим п. 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, із змінами і доповненнями визначено, що безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція це, зокрема приймання від покупця платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
СГ, які здійснюють розрахункові операції, зокрема в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону № 265).
В свою чергу під розрахунковим документом слід розуміти документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац сімнадцятий ст. 2 Закону № 265).
Форма і зміст розрахункових документів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
Отже СГ, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів в безготівковій формі з обов’язковою видачею розрахункового документу.
Чи може СГ, у якого є діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі або закінчився термін дії ліцензії, повернути постачальнику раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби), якщо можливість повернення передбачена (або не передбачена) договором?
Порядок повернення продукції постачальнику визначено Господарським кодексом України. Умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем.
Разом з цим, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
За зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена штрафна санкція, а саме: 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Чи сплачується акцизний податок з реалізації СГ роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів
(п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Абзацом третім п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що реалізація СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації СГ алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як СГ роздрібної торгівлі заповнювати Додаток 8 до уточнюючої декларації для виправлення помилки у разі зазначення невірного коду КОАТУУ у розділі Д декларації акцизного податку?
При виправленні помилки у разі зазначення невірного коду КОАТУУ у розділі Д декларації акцизного податку (далі – Декларація) у додатку 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» (далі – додаток 8), зокрема зазначається:
у рядку 4 додатку 8, що подається до помилкового коду КОАТУУ – суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;
у рядку 3 додатку 8, що подається до уточненого (правильного) коду КОАТУУ – суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.
При цьому у разі заниження податкового зобов’язання, визначеного по кожному КОАТУУ, обчислені штраф та пеню (дані граф 5 – 7 додатку 8) необхідно сплатити до бюджету на відповідний рахунок до подання уточнюючої Декларації.
З якої дати забороняється відпуск пального з акцизного складу без наявності витратомірів/ рівнемірів – лічильників, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?
Відповідно до п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.
При цьому згідно з п. 12 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ
норми п. 230.1 ст. 230 ПКУ щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2018 року.
Який порядок заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку СГ – особою яка реалізує пальне?
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.
Відповідно до п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема у разі, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації (далі – Заява) у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників.
Тобто форма заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального тотожна формі заяви про реєстрацію платника акцизного податку
з реалізації пального, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
При цьому при заповненні Заяви у графі 2 «Дія» ставиться позначка «Анулювання реєстрації», а графа 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» не заповнюється.