Законодавчі передумови реформи мінімальної заробітної плати та фінансові наслідки для критичної інфраструктури
Поточний фінансовий та економічний ландшафт в Україні вимагає від бізнесу високого рівня адаптивності, особливо зважаючи на нові законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення соціальних стандартів та фінансове забезпечення сектору безпеки й оборони. Ключовою подією в цьому контексті стало реєстрування у Верховній Раді України законопроєкту №15224-5, ініційованого народними депутатами, який пропонує поетапне підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) протягом 2026 року. Зокрема, проєктом закону передбачено встановлення МЗП на рівні 8647 гривень з 1 січня, відчутне зростання до 11183 гривень з 1 липня, а також фінальний етап підвищення до 12160 гривень з 1 жовтня. Попри те, що на сьогодні цей документ перебуває на етапі розгляду парламентом і остаточне рішення щодо його ухвалення ще не прийнято, вітчизняним роботодавцям вкрай важливо заздалегідь прорахувати потенційні ризики та закласти фінансові резерви під можливе збільшення витрат на оплату праці вже з липня. Найбільшого впливу в разі затвердження цих змін зазнають підприємства, організації та установи, які мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Це пов'язано з тим, що чинне законодавство жорстко прив'язує критерії збереження такого статусу, а також умови бронювання військовозобов'язаних працівників, до кратних розмірів мінімальної заробітної плати. Якщо реформа набуде чинності, мінімальний поріг середньої заробітної плати на підприємстві для збереження права на бронювання персоналу автоматично зросте до трикратного розміру МЗП і становитиме солідні 33549 гривень. Крім того, роботодавці будуть зобов'язані забезпечити нарахування заробітної плати кожному конкретному заброньованому фахівцю на рівні не менше цього показника, що суттєво підвищить загальний фонд оплати праці та змусить управлінців переглядати штатні розписи й оптимізувати операційні бюджети.
Вплив підвищення МЗП на соціальні нормативи, податкове навантаження та трудові штрафи для бізнесу
Окрім прямого впливу на сектор критично важливих підприємств, масштабне зростання базових соціальних показників кардинально змінить правила гри для абсолютно всіх суб'єктів господарювання в Україні, незалежно від форми власності та обраної системи оподаткування. Насамперед це торкнеться виконання соціального нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю. Для того, щоб роботодавець вважався таким, що належним чином виконує встановлені державою вимоги, кожному найманому працівнику з інвалідністю необхідно буде нараховувати щомісячну заробітну плату, яка перевищує встановлений законом поріг мінімалки, тобто понад 11183 гривні на місяць у разі ухвалення законопроєкту. Паралельно відбудеться автоматичне коригування податкового навантаження, оскільки до МЗП напряму прив'язаний єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Мінімальний щомісячний розмір ЄСВ, який роботодавці та фізичні особи — підприємці мають сплачувати за кожного працівника, зросте до 2460,26 гривні (виходячи зі ставки 22%), а максимальна величина бази нарахування підніметься відповідно до 49205,20 гривні. Також підвищення МЗП з 1 липня 2026 року миттєво відобразиться на розрахунках середньої заробітної плати для виплати лікарняних та допомоги по вагітності та пологах (декретних), особливо для осіб, які мають страховий стаж менше шести місяців за останній рік і для яких діють законодавчі обмеження. Наостанок, суттєво посилиться фінансовий тиск у сфері відповідальності за дотримання законодавства про працю: оскільки штрафні санкції Державної служби України з питань праці обчислюються у кратних розмірах від МЗП, мінімальний розмір штрафу за найменше порушення трудових прав автоматично стартуватиме від 11183 гривень, роблячи помилки в кадровому та бухгалтерському обліку ще більш критичними для бізнесу.
