Помилки у чеку РРО: які реквізити не коригуються та як виправити суми й форму оплати
Касири періодично припускаються помилок під час реєстрації розрахункових операцій через РРО/ПРРО. Проте у цій сфері не існує механізму редагування: закреслити неправильне значення у надрукованому чеку та вписати правильне заборонено.
Більшість реквізитів у касовий апарат уносяться заздалегідь спеціалістами ЦСО або програмуються заздалегідь. Усі елементи чека можна поділити на три групи:
- Постійні дані (найменування суб’єкта господарювання, адреса господарської одиниці).
- Автоматично розраховувані параметри (суми ПДВ, акцизного податку).
- Попередньо запрограмовані позиції (коди УКТ ЗЕД, назви товарів, ціни).
Оператор (касир) ніяк не впливає на відображення цих реквізитів у момент здійснення розрахунку. Він не може припуститися в них помилки під час продажу й не має змоги їх відредагувати, тому нормативка взагалі не містить процедури їх коригування.
Виправлення сумових помилок та форми оплати в РРО.
Виправити у фіскальному чеку можна лише сумові помилки та некоректну форму оплати.
Для класичних РРО скасування помилково проведеної суми (через помилковий товар, кількість чи ціну) здійснюють шляхом реєстрації від’ємної суми. Проводити цю операцію через кнопку «сторно» на апаратних РРО категорично заборонено (п. 7 розд. III Порядку № 547).
Якщо помилку допущено у формі оплати, алгоритм залежить від ситуації:
- Отримали готівку, а пробили безготівку. Невідповідності готівки в скриньці немає. Тому реєструвати від’ємну суму не потрібно. Достатньо скласти акт про скасування помилково проведеної суми з формою оплати «Безготівкова» та повторно провести операцію через РРО на правильну форму — «Готівка».
- Безготівку провели як готівку. У фіскальну пам’ять потрапила сума готівки, якої насправді немає. Для виправлення необхідно зареєструвати через РРО від’ємну суму на вартість товару та скласти акт про скасування операції з формою оплати «Готівка».
Обов'язкові акти та відповідальність.
Виправлення будь-якої з названих помилок на РРО вимагає складання акта про скасування помилково проведеної суми або форми оплати (п. 8 розд. III Порядку № 547).
Суб’єкт господарювання зобов’язаний зберігати такі акти протягом трьох років і надавати їх податківцям під час перевірки. За відсутність актів застосовується штраф у розмірі 1020 грн (за повторне порушення протягом року — 2040 грн) на підставі п. 121.1 ПКУ.
Особливості коригування чеків у ПРРО та позиція ДПС
Робота з програмними реєстраторами (ПРРО) має власну специфіку та пропонує гнучкіші цифрові інструменти для скасування некоректних розрахункових операцій.
Способи скасування помилкових сум у ПРРО.
Скасування помилково проведеної суми через ПРРО здійснюється одним із двох способів (БЗ 109.20):
- Через фіскальний касовий чек видачі коштів (форма № ФКЧ-2). Виправляти помилку цим методом рекомендується до формування щоденного Z-звіту, щоб уникнути розбіжностей між фактичним залишком коштів біля ПРРО та підсумковими даними.
- Через сторнування раніше здійсненої операції. На відміну від класичних РРО, програмні каси дозволяють провести операцію «сторно» з наступним повторним проведенням правильного продажу. Скористатися цим варіантом можна до моменту закриття зміни на ПРРО.
Виправлення помилок у формі оплати (готівка чи безготівка) у ПРРО здійснюється за аналогічною логікою, як і для звичайних РРО — з урахуванням наявності чи відсутності фактичної розбіжності готівкових коштів у касі.
Чи потрібен акт для ПРРО?
При виправленні помилок через ПРРО законодавство прямо не вимагає складати такий самий паперовий акт, як для РРО. Проте податківці наполягають на його наявності та загрожують аналогічними штрафами за його відсутність (1020 грн). Щоб уникнути ризиків під час перевірок та судових суперечок, підприємцям безпечніше складати акти про скасування помилкових операцій і для ПРРО.
