Зміни в українському податковому законодавстві часто зумовлені не лише трансформацією фіскальної політики, а й глобальною цифровізацією державних інституцій. Оновлення порядків ведення Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) стало логічним кроком у напрямі впорядкування роботи з публічними електронними даними. Розглянемо детально, що саме змінилося для суб'єктів господарювання та державних органів.
Гармонізація порядків ведення ЄРПН та ЄРАН із Законом про публічні електронні реєстри
Фундаментальною підставою для внесення корективу у звичні механізми адміністрування ПДВ та акцизного податку стало прийняття Закону України «Про публічні електронні реєстри» від 18 листопада 2021 року № 1907-ІХ (далі — Закон № 1907-ІХ). Цей нормативно-правовий акт покликаний закласти єдині правові, організаційні та фінансові засади для створення, функціонування та безпечного використання державних інформаційних масивів.
Головною метою Закону № 1907-ІХ є побудова надійної системи захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб на всіх етапах обробки інформації: від її первинного внесення до зберігання, систематизації та систематичного надання реєстрових даних.
Згідно з нормою пункту 12 частини першої статті 2 Закону № 1907-ІХ, під поняттям «публічний електронний реєстр» (яке охоплює також кадастри, регістри та аналогічні класифікатори) слід розуміти спеціалізовану інформаційно-комунікаційну систему. Основне призначення такої системи полягає у забезпеченні повного циклу роботи з відомостями, а саме:
- збирання та системне накопичення даних;
- гарантування високого рівня кіберзахисту та збереження інформації;
- точний облік і оперативне відображення реєстрових записів;
- коректна обробка та надання витягів або довідок авторизованим суб’єктам.
Оскільки ЄРПН та ЄРАН за своєю сутністю є ключовими публічними базисними реєстрами фіскального сектору, виникла чітка юридична необхідність привести профільні підзаконні акти у повну відповідність із базовим Законом № 1907-ІХ. У зв'язку з цим Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про внесення системних правок до двох засадничих постанов:
- Постанови КМУ від 29.12.2010 № 1246, яка регламентує Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
- Постанови КМУ від 24.02.2016 № 114, яка визначає Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних.
Завдяки такій адаптації робота реєстрів переходить на єдині державні стандарти функціонування електронно-інформаційних систем.
Оновлений понятійний апарат та суб’єктний склад користувачів реєстрів
Ключовий блок нововведень торкнувся безпосередньо внутрішньої структури нормативних документів. Порядок ведення ЄРПН та Порядок ведення ЄРАН були суттєво доповнені новими термінологічними визначеннями, а також чіткішою деталізацією прав і повноважень усіх учасників електронної взаємодії.
Зокрема, у новій редакції документів закріплено та чітко розмежовано такі фундаментальні поняття:
- «Держатель та адміністратор Реєстру»;
- «Власник Реєстру»;
- «Користувачі Реєстру».
Окрему увагу в оновлених порядках приділено визначенню обсягу повноважень кожного суб'єкта під час реалізації права на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру. Це усуває будь-які двозначності щодо того, хто саме і в яких межах має право переглядати, обробляти чи запитувати дані про зареєстровані податкові та акцизні накладні, Розрахунки коригування чи інші супутні електронні документи.
Відповідно до затверджених змін, роль Держателя та Адміністратора як Єдиного реєстру податкових накладних, так і Єдиного реєстру акцизних накладних покладено на Державну податкову службу України (ДПС). Саме ДПС забезпечує технічну працездатність платформ, відповідає за зберігання бази даних, обробку надісланих документів та надання відповідних квитанцій платникам.
У той же час коло користувачів реєстрів визначено досить деталізовано та розділено на три основні категорії:
- Посадові особи ДПС та її територіальних органів — здійснюють безпосередній адмінконтроль, аналітичну роботу, камеральні перевірки та моніторинг ризиковості операцій.
- Посадові особи інших державних органів — мають доступ до реєстрової інформації у межах, визначених чинним законодавством України для виконання наданих їм владних повноважень (наприклад, правоохоронні чи фінансові органи).
- Фізичні та юридичні особи — платники податків та їх уповноважені представники, які реєструють накладні, складають розрахунки коригування, отримують витяги та формують податковий кредит або акцизні зобов'язання.
Таким чином, оновлені правила не лише гармонізують нормативну базу, а й роблять процеси адміністрування більш прозорими та безпечними для всіх учасників ринку.
