Нормативні підстави відновлення індексації у 2026 році, червневі розрахунки та стратегії управління витратами
Поточний 2026 рік ознаменувався для вітчизняних роботодавців черговим етапом реформування правил нарахування заробітної плати, пов’язаним із черговим законодавчим «обнуленням» індексаційного процесу. Згідно з вимогами статті 41 Закону України №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік», відлік індексу споживчих цін (ІСЦ) розпочався за новими правилами, і, спираючись на попередню офіційну позицію Мінсоцполітики, саме січень 2026 року став для всіх суб’єктів господарювання новою точкою відліку — базовим місяцем для подальших розрахунків. Безпосереднє обчислення інфляційних показників стартувало з лютого. Протягом перших весняних місяців, зокрема у квітні, розраховані коефіцієнти не подолали законодавчо встановлений поріг індексації, що дозволило бізнесу витримати фінансову паузу. Однак оприлюднення офіційного індексу інфляції за квітень на рівні 101,4% кардинально змінило ситуацію: режим очікування офіційно завершився, і вже у червні 2026 року у роботодавців виникає прямий юридичний обов'язок вперше нарахувати поточну індексацію. Для працівників, чиїм базовим місяцем є січень, сума додаткового доходу становитиме 139,78 гривень, а у випадку, якщо базовим визначено лютий 2026 року, сума нарахування складе 103,17 гривень.
За такої ситуації керівники підприємств та фінансові директори мають оперативно обрати один із трьох можливих сценаріїв дій. Перший шлях — підвищити посадові оклади персоналу ще у травні; у такому разі розмір збільшення не регулюється жорстко, а сам травень автоматично стає новим базовим місяцем, повністю анулюючи червневі нарахування. Другий варіант, який експерти вважають найбільш збалансованим, передбачає підвищення тарифних ставок безпосередньо у червні, проте тут сума зростання окладу обов’язково має перевищувати суму потенційної індексації (тобто складати щонайменше 140 гривень для січневої бази). Це дозволяє не лише ліквідувати червневе навантаження, а й відсунути наступний ризик індексації аж на вересень. Третій підхід — відмовитися від перегляду окладів і сумлінно виплачувати накопичену індексацію у межах чинного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, використовуючи для точності спеціалізовані бухгалтерські калькулятори.
Проєкт кардинальних змін до Порядку №1078 та майбутній формат самостійного обчислення інфляційних коефіцієнтів
Паралельно з практичними розрахунками перших індексаційних сум, бухгалтерська спільнота активно готується до масштабного оновлення профільного законодавства. На сайтах спільних представницьких органів профспілок та Міністерства соціальної політики України для обговорення оприлюднено масштабний проєкт змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабміну №1078. Цей документ покликаний усунути численні суперечливі трактування та оптимізувати роботу кадрових служб. Зокрема, у новій редакції Порядку планується чітко та офіційно закріпити правило, згідно з яким оплата часу простою підприємства повністю виключається з об’єктів індексації. Крім того, нормотворці уточнили, що години надурочної роботи та відповідні доплати за них жодним чином не повинні збільшувати загальну суму індексації, що є критично важливим для підприємств із неповним робочим днем або специфічними графіками змінності.
Надзвичайно важливе значення має також пункт проєкту щодо природи тимчасових виплат. Запроваджується пряма норма: якщо зростання загального доходу працівника відбулося за рахунок встановлення додаткових коефіцієнтів, премій чи доплат, які мають тимчасовий характер і не закріплені в штатному розписі як постійні, таке збільшення не вважається підвищенням посадового окладу. Відповідно, воно не формує нового базового місяця, не запускає новий відлік індексу споживчих цін і не скасовує вже накопичене право на індексацію. Порівняння суми підвищення із сумою індексації відтепер проводитиметься виключно в умовах місяця, коли зростає саме базовий посадовий оклад. Окремий акцент у проєкті зроблено на тому, що суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати розрахунок ІСЦ повністю самостійно. Ця норма фактично констатує чинну практику та натякає бізнесу, що очікувати на готові щомісячні таблиці від профільних міністерств не варто.
