Реєстрація та статус ФОП-бухгалтера у системі фінансового моніторингу
Фінансовий моніторинг встановлює чіткі правила та вимоги для фахівців, які надають бухгалтерські й консультаційні послуги у формі фізичних осіб — підприємців. Розглянемо детально правовий статус таких суб’єктів, вимоги до взяття на облік та практичні аспекти подання документів.
Хто підпадає під статус СПФМ (суб’єкта первинного фінансового моніторингу)?
Згідно з вимогами Закону України № 361-IX, суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) визнаються:
фізичні особи — підприємці та господарські товариства, які здійснюють діяльність у сфері бухгалтерського обліку;
суб’єкти господарювання, що надають консультування з питань оподаткування.
Важливе застереження: Бухгалтери та податкові консультанти, які працюють за трудовим договором (як наймані працівники), не є СПФМ. Відповідно, на них обов'язки щодо реєстрації та ведення фінансового моніторингу не поширюються.
Критерії та строки реєстрації
Фактична діяльність проти видів КВЕД. Наявність чи відсутність коду КВЕД 69.20 не є беззаперечним фактором. Головним критерієм виступає безпосереднє надання послуг. Відсутність формального КВЕД у реєстрі не звільняє від обов'язку ставати на облік, якщо послуги надаються фактично.
Аргумент про відсутність доступу до рахунків. Відсутність прямого доступу до банківських рахунків клієнта або його фінансових операцій не гарантує захисту від обов'язку реєструватися в органах держфінмоніторингу (що підтверджується судовою практикою).
Граничні строки. Відповідно до Порядку КМУ № 850, ФОП має стати на облік не пізніше дня укладення першого договору про надання послуг (встановлення ділових відносин) або проведення першої фінансової операції.
Порядок подання документів
За загальними правилами реєстрація має здійснюватися в електронній формі через спеціальний Кабінет СПФМ. Проте через нормативні обмеження на період дії воєнного стану електронне подання реєстраційних документів тимчасово призупинено.
Наразі подавати заяву за формою № 1-ФМ необхідно у паперовому вигляді:
поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
особисто до відповідного органу.
Практичні обов’язки, звільнення та відповідальність ФОП-бухгалтера
Оскільки ФОП-бухгалтер виступає спеціальним суб’єктом фінансового моніторингу і найчастіше провадить діяльність одноособово, перелік його обов'язків має власні специфічні особливості.
Ключові обов'язки у повсякденній роботі
ФОП-бухгалтер зобов'язаний здійснювати такі заходи:
Аналіз підозрілих операцій. Виявлення та фіксація операцій, що можуть бути пов'язані з нелегальними доходами чи ухиленням від сплати податків (ст. 212 ККУ), а також направлення відповідних повідомлень. Сума операції в даному випадку значення не має — оцінюється саме зміст та обґрунтованість підозри.
Контроль відомостей про КБВ (кінцевих бенефіціарних власників). Повідомлення Мін'юсту про виявлені розбіжності між фактичними кінцевими бенефіціарними власниками клієнта та даними ЄДР.
Проведення належної перевірки. Ідентифікація, верифікація клієнта та регулярне оновлення інформації про нього.
Звітність та взаємодія. Подання річного звіту за формою № 2-фінмон до Мінфіну, оперативні відповіді на запити контролюючих органів, а також інформування про припинення власної діяльності.
Від чого звільнений ФОП-бухгалтер?
Законодавство передбачає суттєві спрощення для підприємців, які працюють одноособово:
Відсутність контролю порогових операцій. Обов'язок відстежувати операції на суму від 400 тис. грн за формальними ознаками на ФОП-бухгалтерів не поширюється.
Відсутність внутрішньої документації. Не потрібно розробляти власні правила фінмоніторингу, розраховувати ризик чи складати внутрішні програми.
Відсутність окремого відповідального працівника. Призначати спеціальну особу за проведення фінмоніторингу не вимагається.
Фінансові санкції та контролюючі органи
Державний нагляд у цій сфері здійснюють Мінфін та Держфінмоніторинг. За порушення вимог законодавства передбачено суворі санкції:
Адміністративні штрафи: за ст. 166-9 КУпАП розмір стягнення становить від 5 100 грн до 34 000 грн.
Спеціальні штрафи за Законом № 361-IX: залежно від характеру порушення штрафи можуть сягати значних сум (за неподання відомостей чи порушення вимог — від 51 000 грн до 340 000 грн).
Під час визначення розміру санкцій контролюючі органи враховують фінансовий стан суб’єкта, тяжкість порушення та наявність пом'якшувальних обставин (наприклад, активну співпрацю з органами контролю).
