Згідно з п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платник податку повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правовими договорами на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), і на користь платників податків, дохід яких оподатковується за ставкою 0% згідно п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
В індивідуальній податкової консультації від 09.01.2018 р № 80/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФС роз’яснює, що ПКУ надано визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якій в податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані контролюючими органами за порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на дані контролюючі органи.
І навпаки, якщо платник податку на прибуток за порушення виконання умов зовнішньоекономічного договору несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій (неустойки), які сплачуються на користь нерезидента, то він збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму понесених витрат від визнання таких штрафних санкцій (неустойки). Про це повідомляє ДФС в ІНК від 11.01.2018 р № 104/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 09.01.2018 р. № 80/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафів та пені, нараховані органами ДФС, відображення їх у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Згідно з пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” цього Кодексу.
Цивільно-правова відповідальність є однією із форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки, яка передбачена нормами Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.
З урахуванням ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається сума санкцій, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
При цьому, Кодекс має власне визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якою у податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на такі контролюючі органи.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
