Саме по собі питання застосування
Класифікатора професій ДК 003:2010 не нове. Проте зараз воно отримало серйозну популярність у зв'язку з новою формою звіту з ЄСВ, згідно з якою тепер в таблиці 5 "Відомостей про трудові стосунки осіб і період проходження військової служби" форми № Д4 необхідно вказувати коди професійпрацівників відповідно до Класифікатора.
Порядок заповнення окремих граф (12 - 14) таблиці 5, які містять відомості по кодах професій працівників, детальніше розглянутий в темі
Порядок подання роботодавцями нового звіту за формою № Д4 з єдиного соціального внеску.
Застосування
Класифікатора професій є обов'язковим для всіх роботодавців, оскільки згідно з чинним законодавством найменування посад (професій) працівників в кадровій документації повинні вказуватися відповідно до
Класифікаторупрофесій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживполітики від 28.07.2010 р. № 327 (далі - Класифікатор професій).
На практиці використання
Класифікатору професій викликає безліч питань у зв'язку з його складною структурою, відсутністю необхідної назви посади, тому в деяких ситуаціях, коли правильне найменування посади визначити складно, в більшості випадків підприємства приймають рішення застосовувати універсальне найменування,наприклад, "менеджер". Однак інколи це може бути кваліфіковано як порушення трудового законодавства. Щоб уникнути подібних ситуацій, наведемо деякі рекомендації відносно його застосування.
Загальні положення застосування Класифікатора професій
Під час ведення кадрового діловодства на підприємстві, в установі або організації важливу роль відіграє правильне застосування найменувань професій та посад працівників.
Зокрема, згідно з
Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці від 29.07.93 р. № 58, записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, повинні виконуватися відповідно до найменування професій та посад, зазначених у Класифікаторі професій (див. також
лист Держпраці від 14.02.2018 р. № 1063/3/4.1-ДП-18).
Чинний
Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживполітики від 28.07.2010 р. № 327 (далі - Класифікатор), застосовується з 1 листопада 2010 року.
Цей документ, як і Класифікатори, що були чинні раніше, розроблений відповідно до Державноїпрограми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої
постановою КМУ від 04.05.93 р. № 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державнупрограму переходу на міжнародну систему обліку і статистики".
Професійні назви робіт, наведені в
Класифікаторі, згідно з його Загальними положеннями рекомендується застосовувати в разі створення нових назв професій та посад у зв'язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.
В основі Класифікатора лежить Міжнародна стандартна класифікація професій 1988 року (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva), яку Міжнародна конференція зі статистики праці Міжнародного бюро праці рекомендувала для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією.
Класифікатор є складовою частиною державної системи класифікації, кодування техніко-економічної та соціальної інформації й призначений для використання в автоматизованих системах управління для виконання таких завдань:
- розрахунків чисельності працівників, обліку складу та розподілу кадрів за професійними групами різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо;
- систематизації статистичних даних із праці за професійними ознаками;
- аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів у таких галузях, як зайнятість, доходи, охорона праці, освіта, перепідготовка кадрів, що вивільняються, тощо;
- підготовки статистичних даних для періодичних оглядів зі статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП);
- розв’язання питань контролю та аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування працівників.
Порівняно з попередніми документами, новий класифікатор, як і раніше чинний ДК 003:2005, має низку істотних відмінностей, основною з яких є відсутність російськомовного перекладу назв професій. Оскільки форма трудової книжки складається з двох розділів і заповнюється двома мовами (українською та російською), можна припустити, що можливі три варіанти внесення записів до розділу трудової книжки, що заповнюється російською мовою:
- трудові книжки вестимуться виключно українською мовою, відповідно, має бути змінено п. 2.1вищезазначеної інструкції про порядок ведення трудових книжок;
- у разі внесення запису до відповідного розділу трудової книжки назва посади зазначатиметься українською мовою, а решта - російською мовою;
- під час внесення записів до трудової книжки найменування професії роботодавцем самостійно перекладатиметься з української мови на російську.
Структура класифікатора професій
Класифікатор побудований за методологічними засадами ISCO-88 щодо положень про роботу та кваліфікацію, структурної побудови та головних характеристик професійних груп. Цей документ складається з кодів та назв професійних груп різних рівнів класифікації (розділів, підрозділів, класів, підкласів та груп професій) і містить 9 розділів класифікацій професій.
Сфера застосування (загальні положення) Класифікатора
Класифікація професій
Розділ 1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)
Розділ 2. Професіонали
Розділ 3. Фахівці
Розділ 4. Технічні службовці
Розділ 5. Працівники сфери торгівлі та послуг
Розділ 6. Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства
Розділ 7. Кваліфіковані працівники з інструментом
Розділ 8. Працівники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин
Розділ 9. Найпростіші професії
Покажчик професійних назв робіт за кодами професій (додаток А (обов'язковий)) (далі - Додаток А)
Покажчик професійних назв робіт (додаток Б (довідковий)) (далі - Додаток Б)
Похідні слова до професій (професійних назв робіт) (додаток В, обов'язкове) (далі - Додаток В)
Також слід звернути увагу на те, що наказом Мінпраці від 26.11.2008 р № 557 затверджено:
- Алфавітний перелік професій працівників за національними випусками Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників із зазначенням професій Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника;
- Перелік професій працівників за випусками Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника із зазначенням професій національних випусків Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Основні найменування професійних назв робіт наведені в Додатку А та Додатку Б.
У Додатку А професії згруповані по розділах і тут же наведені необхідні для заповнення таблиці 5 звіту з ЄСВ коди КП і ЗКППТР. Причому код ЗКППТР зазначений не з усіх професій, тобто заповнюється ця графа тільки за тими професіями, за якими він присутній в Класифікаторі.
При визначенні кодів Класифікатора зручніше використовувати Додаток Б, оскільки в ньому назви професій наведені в алфавітному порядку.
У Додатку В наведені похідні слова до назв професій, такі як "головний", "заступник", "провідний", "старший" і ін.
Якщо професійні назви робіт, професій або посад, наведені в Класифікаторі, не зовсім чітко відповідають фактичним обов'язків працівника, то роботодавцю в цьому випадку необхідно звернутися до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р № 336, яким визначено перелік основних робіт, властивих тій чи іншій посаді.
Крім того, зазначений Довідник є основою для розробки посадових інструкцій працівників, які визначають їх обов'язки, права та відповідальність (див. Також лист Держпраці від 14.02.2018 р № 1063/3 / 4.1-ДП-18).
Штатний розклад
Застосування Класифікатора також необхідно при складанні штатного розкладу.
Згідно ч. 3 ст. 64 ГКУ суб'єкт господарювання самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
У штатному розкладі повинен вказуватися перелік всіх назв посад і професій працівників, включаючи вакантні посади, причому назви посад повинні відповідати назвам у Класифікаторі (див. Також лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р № 1812/0 / 101-16 / 284).
Детальніше це питання розглянуто в темі Штатний розклад.
Похідні і розширені назви професій
Згідно з розділом "Основні положення" Класифікатора від професійних назв робіт, зазначених в Додатках А і Б, можуть створюватися похідні назви робіт та посад шляхом додавання похідних слів (провідний, головний, молодший і ін.), Виключний перелік яких наведено в Додатку В.
Згідно з приміткою 1 до додатка В похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоствореної професії.
Причому згідно з приміткою 2 до цього додатка назви професій можуть бути розширені роботодавцем для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувану роботу або сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення (наприклад, економіст комерційного відділу та ін.).
Так, в листах Мінпраці від 26.10.2006 р № 389/13 / 116-06, від 31.05.2007 р № 163/13 / 116-07, від 05.06.2015 р № 297/13 / 116-15, від 18.03.2016 р № 106/13 / 116-16 наведені правила застосування Класифікатора щодо зазначення похідних професій від базової, зокрема, правила освіти від базової посади "директор" з кодом 1210.1 таких посад, як заступник директора, від назви "механік цеху "з кодом 3115 -" механік цеху механічної обробки ", від назви" начальник відділу "з кодом 1229.7 -" начальник відділу кошторисно-договірної роботи ", від назви водій автотранспортних засобів з кодом 8322 - "водій автотранспортних засобів категорії D та ін. (див. також лист Мінсоцполітики від 04.08.2017 р № 2084/0 / 101-17 / 284 і роз'яснення з цього питання в газеті" Праця і зарплата "№ 44 (864 ), листопад 2013 р стор. 15).
Таким чином, при застосуванні похідних слів і розширенні назв професій необхідно звертати увагу на кваліфікаційні характеристики відповідних професій і передбачене для них кваліфікаційне категорирование і порівнювати фактично виконувані завдання і обов'язки з відповідними кваліфікаційними характеристиками, вибираючи то професійна назва роботи, яка найбільш відповідає фактично виконуваних завдань і обов'язків працівника (див. лист Мінсоцполітики від 17.01.2018 р № 28/0 / 22-18, від 13.11.2017 р № 21929/0 / 2-17 / 13, роз'яснення в газеті "Праця і зарплата" № 47 (723), грудень 2010, с. 23).
При цьому Класифікатором не допускається створення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, крім тих, які передбачені в Класифікаторі.
Наприклад, не допускається створення посади "інженер-економіст", оскільки в Класифікаторі передбачені два окремих професійних назви робіт: "інженер" з кодом 2149.2 і "економіст" з кодом 2441.2 (див. Лист Мінсоцполітики від 18.03.2016 р № 106/13 / 116-16, а також роз'яснення Мінсоцполітики в газеті "Праця і зарплата" № 29 (753), серпень 2011, с. 15).
Таку ж думку Мінсоцполітики з цього питання і щодо назви посади "адміністратор-касир" (див. Газету "Праця і зарплата" № 4 (872), січень 2014 р стор. 17), і посади "заступник директора - начальник відділу організації праці "(див. газету" Праця і зарплата "№ 23 (939), червень 2015 року, стор. 19).
Якщо робота відноситься до різних посадах
У разі виконання працівником обов'язків, які відносяться до різних посадах, трудовий договір повинен бути укладений за угодою сторін із зазначенням посади, яка визнана основною, при цьому основний вважається посаду з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншою посадою.
Конкретний перелік посадових обов'язків визначається роботодавцем в посадовій інструкції на основі типових кваліфікаційних характеристик, з огляду на конкретні завдання і обов'язки, права, відповідальність працівників таких груп і особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. При необхідності завдання і обов'язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних по їх складності, виконання яких потребує іншої спеціальності, кваліфікації.
Про правила застосування професійного назви роботи "радник" Мінпраці повідомляє також в листі від 22.02.2007 р № 1310/0 / 14-07 / 13, а професійної назви роботи "генеральний директор" - в листі від 24.03.2009 р № 3259 / 0 / 14-09 / 06 (див. також тему Застосування підприємствами професійного назви посади "менеджер").
На підставі вищесказаного можна зробити висновок про те, що на підприємствах будь-якої форми власності, в установах і організаціях записи в трудових книжках працівників, в штатному розкладі, а також в наказах по кадровому діловодству повинні чітко відповідати назвам професій, наведеним у Класифікаторі.
В іншому випадку, на думку Мін'юсту, висловлену в листі від 02.08.2000 р № 24-41-1111, такі дії будуть розцінюватися як порушення трудового законодавства і можуть спричинити за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 41 КУпАП та ст. 265 КЗпП (докладніше див. Тему Інспекційні відвідування Держпраці - перевірки дотримання трудового законодавства роботодавцями ").
Приведення найменування посад у відповідність до вимог класифікатора професій
Згідно Загальних положень Класифікатора та п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці від 29.07.93 р № 58 (далі - Інструкція), записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються відповідно з найменуваннями професій і посад, зазначених у Класифікаторі.
Найбільш поширеною помилкою роботодавців є неправильне зазначення посади, професії, по якій працівник приймається на роботу, в наказі і в трудовій книжці. Згідно п. 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення проводиться роботодавцем на підставі відповідного наказу.
Таким чином, з метою приведення назв посад у відповідність до Класифікатора роботодавцю необхідно видати наказ, яким внести зміни до штатного розпису, а також до відповідних накази про прийом на роботу працівників, назва посад яких не відповідає вимогам законодавства.
На підставі такого наказу вносяться відповідні зміни до трудових книжок працівників відповідно до вимог п. 2.10 Інструкції. Детальніше це питання розглянуто в темі Ведення трудових книжок.
Пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що з кожним записом, що вноситься в трудову книжку на підставі наказу, роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника під розпис в особистій картці форми № П-2, в якій повинна повторюватися запис, зроблений у трудовій книжці.
На думку Мінпраці (див. Газету "Праця і зарплата" № 43 (671), листопад 2009, с. 13, № 43 (719), листопад 2010, с. 19), якщо рішення роботодавця про приведення штатного розкладу у відповідність до вимог Класифікатора спричинило за собою зміну в організації виробництва і праці, в свою чергу тягне за собою зміну істотних умов праці, то відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП працівників про цей факт необхідно повідомляти за два місяці (див. Також тему Звільнення працівника у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників).
Однак саме по собі приведення назви посади у відповідність до Класифікатора не є зміною істотних умов праці, оскільки в цьому випадку не змінюється зміст трудової функції за такою посадою і, відповідно, працівника не слід за два місяці повідомляти про виправлення відомостей про роботу, але з новою записом в трудовій книжці його необхідно ознайомити (див. газету "Праця і зарплата" № 43 (719), листопад 2010, с. 19).
