ЗЕД підприємства. Основні поняття. Нормативно-правова база
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (або скорочено ЗЕД) – це діяльність, яка включає не лише експортно-імпортні операції, але й операції пов’язані з покупкою/продажем іноземної валюти. ЗЕД – це будь-яка діяльність підприємства України з підприємствами та суб’єктами господарювання інших країн. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) підприємств в Україні регулюється кількома ключовими нормативними документами. До них належать:
- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959 (Закон про ЗЕД);
- Митний кодекс України (МКУ);
- Податковий кодекс України (ПКУ).
Що стосується валютних операцій, то їх регулюють Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473, постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18. Зовнішньоекономічна діяльність може включати такі види діяльності як експорт та імпорт товарів, обмін робочою силою та капіталом, надання різного виду послуг (консультаційних, наукових, транспортних тощо), спільна діяльність українських та іноземних підприємств, яка може здійснюватися як на території України та і за її межами, різного виду валютні та фінансові операції. Важливим моментом є те, що ЗЕД це не завжди експорт або імпорт. Можлива ситуація, при якій український суб’єкт господарювання купує товар за кордоном і там же його і реалізує. При цьому імпорт в Україну не здійснюється. Суб’єктами ЗЕД можуть бути фізичні особи-підприємці і звичайні громадяни України, юридичні особи, спільні підприємства, угрупування та об’єднання. Підприємці на спрощеній системі теж можуть здійснювати ЗЕД, але пам’ятаємо, що лише в межах дозволених видів діяльності.
ЗЕД. Ліцензування. Оподаткування
Не зважаючи на те, що часто ЗЕД згадується як ліцензований вид діяльності, переважна більшість товарів та послуг не підпадає під ліцензування. Ліцензія потрібна на експорт/імпорт певних видів товарів, таких як алкоголь та тютюн, паливо, коксівне вугілля, озоноруйнуючі речовини тощо. Підпадає ліцензуванню також працевлаштування осіб за кордоном. Окрім ліцензування, існує ряд дозволів для ведення ЗЕД, для прикладу дозвіл на реекспорт українських товарів, реекспорт іноземних товарів, на імпорт психотропних речовин тощо. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) має свої специфічні податкові нюанси:
- При експорті застосовується нульова ставка ПДВ. Це означає, що експортери, як правило, отримують від'ємне податкове зобов'язання з ПДВ, що дає їм право на відшкодування податку з бюджету або його зарахування в рахунок інших податків та зборів.
- При імпорті ПДВ сплачується під час розмитнення товарів. Ставка податку може становити 20%, 14% або 7% (так званий «імпортний ПДВ»), при цьому платник одночасно отримує право на податковий кредит у розмірі виплаченої суми.
Майте на увазі: єдиний податок для юридичних осіб групи 3 включає оподаткування позитивної курсової різниці. Фізичним особам – платникам єдиного податку в цьому плані пощастило більше. Вони не ведуть повноцінного бухгалтерського обліку (обмежуючись обліком доходів/витрат), на них не поширюються Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, тому для них поняття «курсова різниця» просто відсутнє.
