Визначення. Основні поняття. Нормативно-правова база
Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) – це основний документ що складається при транспортуванні вантажу. В ньому зазначаються всі учасники транспортного перевезення та інші основні моменти. Це первинний документ, що підтверджує факт транспортування вантажу та використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей, для обчислення вартості перевезення та виконаної роботи. Мінтранспорт видав нормативно-правовий документ – «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» №363. І 3 січня 2025 року цей документ було оновлено. Саме цей документ та стаття 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» №2344 від 05.04.2001 року регулюють основні правила створення та використання товарно-транспортних накладних. Цей документ складається в кількох примірниках. Він має бути обов’язково присутній у водія (який пред’являє його на вимогу поліції), у продавця та покупця. ТТН використовують для обліку, списання, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, складського обліку тощо. Проте, для бухгалтерського обліку лише самої ТТН не достатньо для підтвердження здійснення господарської операції. Для цього необхідні будуть акти, видаткові накладні, акти виконаних робіт тощо. Бланк ТТН це форма №1-ТН. Він є в Додатку 7 Правил №363 Мінтранспорту. Нагадуємо, що для особливих перевезень (наприклад спирту етилового, нафтопродуктів, деревини тощо) діє спеціальна форма ТТН. Товарно-транспортна накладна містить всі основні дані про перевезення вантажу:
- Дата складення ТТН
- Дані продавця (вантажовідправника)
- Дані покупця (вантажоодержувача)
- Дані автоперевізника
- Інформація про автомобіль
- Місце складання ТТН
- Пункт навантаження
- Перелік товару, що перевозиться (найменування, кількість, вартість тощо)
- Підписи сторін.
Рух ТТН. Відповідальність
Товарно-транспортна накладна складається продавцем (вантажовідправником) в трьох примірниках. Накладає на них свій підпис. Водій, при отриманні вантажу, підписує всі три примірники ТТН. Якщо з водієм є ще і експедитор, то робиться четвертий примірник документа. Перший примірник залишається у продавця, інші забирає з собою водій. Коли вантаж доставлено до покупця, той залишає в себе примірник №2, а примірник №3 віддає водію, який передає його продавцю. ТТН – це первинний документ, тому за його відсутність або порушення в заповненні реквізитів застосовуються штрафи. Вантажовідправник може заплатити 3000 НМДГ (а це 51000 грн) якщо в ТТН недостовірні дані про вантаж (кількість, масу тощо), за порушення в бланку ТТН або заповненні реквізитів. Важливим моментом є те, що є ситуації, коли ТТН можна не створювати. Таке можливо у двох випадках: якщо перевезення вантажу здійснює фізична особа за власний рахунок або якщо таке перевезення лише для власних потреб. На сьогоднішній день існує можливість створення електронних ТТН. Проте, для водія її потрібно роздрукувати і на ній має бути надрукований електронний підпис вантажовідправника. Водій же ставить підпис вручну. Всі інші супровідні документи теж мають бути в електронній формі з ЕП.