I. Загальні критерії обов'язкової реєстрації (Правило "Мільйона")
Одним із фундаментальних положень, що регулюють статус платника податку на додану вартість (ПДВ), є норма, закріплена у пункті 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (ПКУ). Це положення встановлює ключовий критерій, відомий як правило "Мільйона", для обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ. Згідно з цією нормою, якщо загальна сума доходу від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів та/або послуг, нарахована (або сплачена) особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування самого ПДВ), така особа набуває обов'язку зареєструватися платником цього податку. Важливо, що це правило охоплює всі оподатковувані операції, зокрема ті, що здійснюються з використанням сучасних цифрових технологій. Сюди відносяться операції, проведені через локальні або глобальні комп’ютерні мережі, зокрема, але не виключно, шляхом встановлення спеціалізованих застосунків, або додатків на мобільних, планшетних чи інших цифрових пристроях. Виняток із правила: Цей обов'язок не поширюється на осіб, які вже є платниками єдиного податку (спрощена система оподаткування) першої, другої або третьої групи. Цей виняток є суттєвою перевагою для малого та середнього бізнесу, що працює на спрощеній системі, оскільки дозволяє їм залишатися неплатниками ПДВ навіть при досягненні зазначеного мільйонного обсягу (якщо вони не вирішать зареєструватися добровільно).
II. Спеціальний випадок обов'язкової реєстрації (Незалежно від обсягу)
Крім загального правила, Податковий кодекс України (підпункт 6 пункту 180.1 статті 180 ПКУ) визначає категорію осіб, які зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ незалежно від досягнення мільйонного обсягу постачання. До таких платників належать особи, які здійснюють операції з постачання специфічного майна, що має статус державного або конфіскованого. Це включає:
- Постачання конфіскованого майна;
- Постачання знахідок та скарбів;
- Постачання майна, визнаного безхазяйним;
- Постачання майна, за яким власник не звернувся до кінця встановленого терміну зберігання;
- Постачання майна, що переходить у власність держави за правом успадкування або на інших законних підставах (зокрема, майна, визначеного статтею 243 Митного кодексу України).
Для цієї категорії осіб обов'язкова реєстрація як платника ПДВ настає незалежно від загальної суми оподатковуваних операцій та незалежно від режиму оподаткування, який така особа використовує відповідно до чинного законодавства (навіть якщо вони є платниками єдиного податку). Це забезпечує оподаткування ПДВ операцій з постачання майна, яке надходить у державне розпорядження.
III. Терміни подання реєстраційної заяви.
У випадку настання обов'язкової реєстрації, особа повинна подати відповідну реєстраційну заяву до контролюючого органу (податкової служби) за своїм місцезнаходженням (або місцем проживання). Пунктом 183.2 статті 183 ПКУ встановлено чіткий термін: реєстраційна заява подається не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за тим місяцем, у якому вперше було досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного статтею 181 ПКУ.
IV. Відповідальність за неподання заяви
Ігнорування обов'язку реєстрації як платника ПДВ має серйозні фінансові наслідки. Згідно з пунктом 183.10 статті 183 ПКУ, будь-яка особа, яка зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, але в передбачені законом терміни та порядку не подала реєстраційну заяву до контролюючого органу, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку. Відповідальність настає на рівні зареєстрованого платника ПДВ. Це означає, що податкова служба має право донарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на всі оподатковувані операції, здійснені після настання обов'язку реєстрації.
