Види відпусток та їх перенесення
Законодавством передбачено багато різновидів відпусток, так само як і підстави для формування листків непрацездатності можуть варіюватися залежно від страхового випадку. Стаття 4 Закону України «Про відпустки» визначає перелік видів відпусток, на які працівники мають законне право за наявності відповідних обставин. До них належать:
- щорічні відпустки (як основна, так і додаткові);
- навчальні відпустки (для здобуття освіти);
- творчі відпустки, а також спеціальні перерви для підготовки чи участі в спортивних змаганнях;
- соціальні гарантії, що включають відпустки: у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною, при її народженні або усиновленні, а також додатковий відпочинок особам, які мають дітей;
- адміністративні відпустки (без нарахування заробітної плати).
Відповідно до статей 11 та 20 Закону України «Про відпустки», існують чіткі правила щодо коригування графіка відпочинку через хворобу. Якщо під час щорічної відпустки або додаткової відпустки «на дітей» працівник оформив лікарняний (через власну хворобу, травму або у зв’язку з вагітністю та пологами), такі періоди відпочинку мають бути обов’язково переглянуті — або продовжені на кількість днів непрацездатності, або перенесені на інший час. Для всіх інших категорій відпусток (наприклад, творчих, навчальних чи відпусток без збереження заробітної плати) чинне законодавство не передбачає можливості перенесення чи продовження у разі відкриття листка непрацездатності.
Важливо: Якщо лікарняний видано для догляду за хворою дитиною, щорічна відпустка не продовжується і не переноситься. Листок непрацездатності буде визнано недійсним, оскільки закон забороняє його видачу під час перебування працівника у відпустці. Це стосується як планових щорічних відпусток, так і відпусток без збереження зарплати чи декрету до 3-х років. У таких випадках вважається, що працівник і так вільний від роботи, тому лікарняний для догляду за дитиною не видається.
Нарахування та виплата лікарняного
Якщо під час щорічної відпустки працівник захворів, він має право на її продовження або перенесення. Для цього необхідно подати відповідну заяву роботодавцю, який, згідно зі статтями 11, 12 та 20 Закону України «Про відпустки», зобов’язаний задовольнити таку вимогу. Важливо враховувати часове обмеження: невикористану частину відпустки слід надати не пізніше ніж протягом 12 місяців після завершення робочого року, за який вона була нарахована. Роботодавець, своєю чергою, нараховує лікарняні виплати лише після того, як електронний листок непрацездатності набуде статусу «Готовий до сплати (виданий)». Відповідно до ст. 15 Закону про соціальне страхування, фінансування лікарняних залежить від причини непрацездатності. При звичайному захворюванні працівника перші п’ять календарних днів оплачує компанія, а починаючи з шостого дня — Пенсійний фонд України (ПФУ). Водночас декретні виплати (у зв’язку з вагітністю та пологами) ПФУ забезпечує у повному обсязі з першого дня нарахувань. Варто враховувати положення Порядку №291, які зобов’язують роботодавця під час видачі допомоги перерахувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ). У ситуації з виплатою лікарняних через тимчасову непрацездатність, крім ЄСВ, утримуються та сплачуються також ПДФО та військовий збір. Відповідно до Порядку №12, після успішного розподілу коштів, отриманих від ПФУ, страхувальник зобов’язаний подати повідомлення про здійснені виплати через електронний портал Пенсійного фонду протягом 30 календарних днів з моменту їх проведення.
Нагадуємо, що розраховуйти зарплату, відпустки та лікарняні Ви можете в M.E.Doc Зарплата!
