Власники й користувачі сільськогосподарських угідь визначають мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) окремо щодо кожної ділянки. Розбираємо формулу, гарантовані мінімуми під час воєнного стану та те, де платникам єдиного податку III і IV груп показувати розрахунок.
ДПС України нагадала правила визначення МПЗ, що пов'язане з використанням сільськогосподарських угідь. Такі самі роз'яснення оприлюднили й регіональні головні управління, зокрема у Вінницькій області, у м. Києві, у Рівненській області, у Житомирській області та у Хмельницькій області.
Що таке МПЗ і хто його визначає
МПЗ — це мінімальна сума податкових зобов'язань, яка пов'язана з володінням або користуванням землею, віднесеною до сільськогосподарських угідь. Користування може бути орендою, суборендою, емфітевзисом чи постійним користуванням. Суму визначають щодо кожної ділянки окремо.
Розраховують МПЗ власники та/або користувачі ділянок.
Якщо агровиробник обробляє землю фізичних осіб без договору оренди й без державної реєстрації, обов'язок щодо МПЗ залишається за власником ділянки.
Як це працює
Формула
Для ділянки, нормативну грошову оцінку (НГО) якої проведено:
МПЗ = НГОд × К × М / 12
- НГОд — НГО ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;
- К — коефіцієнт; з 2025 року й до кінця року, в якому закінчиться воєнний стан, він сталий і дорівнює 0,057;
- М — кількість календарних місяців, протягом яких ділянка була у власності, в оренді чи в користуванні.
Приклад. Ділянка протягом року перебуває в оренді 12 місяців, її НГОд — 100 000 грн. Тоді за формулою: 100 000 × 0,057 × 12 / 12 = 5 700 грн. Якби оренда тривала 6 місяців, результат становив би 2 850 грн.
Зміна власника чи користувача протягом року
МПЗ розраховують пропорційно. Попередній землекористувач враховує період до місяця, в якому його право припинилося. Новий — починаючи з місяця, в якому набув право (за умови державної реєстрації).
Гарантовані мінімуми
Під час воєнного стану МПЗ за рік не може бути меншим:
- 700 грн з 1 гектара — загальний мінімум;
- 1 400 грн з 1 гектара — для ділянок, де ріллі 50% і більше.
Суму за формулою порівнюють із цим мінімумом і беруть більшу.
Доповнення: мінімуми 700/1400 грн не застосовуються до ділянок на територіях можливих бойових дій або тимчасової окупації за Переліком, затвердженим наказом Мінрозвитку № 376.
Які платежі враховують
МПЗ не означає, що треба доплатити всю обчислену суму понад уже сплачені платежі. Розраховане МПЗ порівнюють із сумою податків, зборів і витрат на оренду земельних ділянок. Фактично це мінімальний рівень податкового навантаження від використання сільгоспземель.
Де декларувати
Платники єдиного податку відображають розрахунок загального МПЗ у спеціальних додатках до декларацій. Окремо по кожній ділянці вказують площу, НГО, коефіцієнт і період користування.
- III група — у додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» до декларації;
- IV група — у Додатку 3 з такою самою назвою до декларації.
Типові помилки
- Рахувати МПЗ загалом по господарству, а не по кожній ділянці.
- Брати для частини року всі 12 місяців замість фактичних.
- Забути порівняти результат із 700 або 1 400 грн/га й залишити меншу суму.
- Застосувати мінімуми до ділянок на територіях можливих бойових дій чи окупації, де вони не діють.
- Вважати, що МПЗ треба сплатити додатково до всіх інших платежів, не порівнявши його з уже сплаченими податками й орендою.
Що зробити
- Складіть перелік усіх ділянок із площею, часткою ріллі, НГОд і періодом користування.
- Розрахуйте МПЗ по кожній ділянці за формулою НГОд × 0,057 × М / 12.
- Порівняйте результат із 700 або 1 400 грн/га та оберіть більшу суму; перевірте, чи ділянка не входить до Переліку територій бойових дій.
- Порівняйте МПЗ із сумою податків, зборів і витрат на оренду.
- Заповніть додаток до декларації: для III групи — додаток, для IV групи — Додаток 3.
