Хто звітує за рентною платою: платники, звільнення та універсальна форма декларації
Фіскальне законодавство України передбачає обов'язок сплати рентної плати та подання відповідної звітності для всіх суб'єктів господарювання, які на законних підставах використовують природні ресурси загальнодержавного значення або здійснюють їхнє транспортування магістральними мережами. Згідно з положеннями статті 251 Податкового кодексу України (далі — ПК), коло таких декларантів є досить широким і охоплює різноманітні сектори економіки: від гірничодобувної промисловості до спеціального водокористування та експлуатації лісових угідь.
Правовою підставою для виникнення зобов'язань із декларування ренти є наявність відповідних дозвільних документів, ліцензій чи спеціальних дозволів, виданих уповноваженими державними органами (Держгеонадра, Держводагентство, Держлісагентство, НКРЕКП тощо). Наявність чинного дозволу автоматично означає наявність об'єкта декларування, навіть якщо у звітному періоді фактична господарська діяльність із видобутку чи використання ресурсу тимчасово не здійснювалася.
Водночас окремі категорії суб'єктів господарювання звільнені від обов'язку обчислювати та сплачувати рентну плату, а отже, і подавати відповідну звітність. Зокрема, норми ПК виключають із числа платників певні групи сільськогосподарських товаровиробників. Яскравим прикладом є платники єдиного податку четвертої групи, які звільнені від ренти за спеціальне використання води, а також окремі категорії фермерських господарств при видобутку підземних вод для власних потреб у межах законодавчо встановлених лімітів.
Для звітування з усіх видів рентної плати використовується єдина універсальна форма податкової декларації, яка була затверджена наказом Міністерства фінансів України № 719 та згодом адаптована до актуальних законодавчих вимог (останні суттєві зміни вносилися наказом Мінфіну № 487). Унікальність цієї форми полягає в тому, що основна частина декларації є зведеною, а деталізація нарахувань по кожному окремому ресурсу здійснюється за допомогою спеціальних додатків (розрахунків). Наприклад, для суб'єктів, що здійснюють видобуток корисних копалин (крім вуглеводнів), передбачено Додаток 1, для користування надрами в інших цілях — Додаток 3, для спецводокористування — Додаток 5, а для використання лісових ресурсів — Додаток 8.
Ключові правила заповнення заголовної частини:
Під час формування звітності вкрай важливо правильно обрати тип декларації («Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча»), дотриматися вимог щодо проставлення кількості поданих додатків (зазначається конкретне число у відповідних комірках) та подати звітність до правильного органу ДПС. Здебільшого декларація подається за основним місцем обліку, проте для земельних ділянок надр, водних та лісових об'єктів існують специфічні правила подачі за місцем фактичного розташування таких об'єктів.
Порядок заповнення звітності, строки подання та практичні приклади розрахунків
Процедура заповнення податкової рентної звітності вимагає ретельного підходу до обчислення податкових зобов'язань. Усі грошові показники у декларації та додатках заповнюються у гривнях із копійками. Терміни подачі декларацій безпосередньо залежать від виду ренти та встановленого податкового періоду. Для більшості видів рентної плати (водна рента, лісова рента, надра) звітним періодом є календарний квартал, а граничний строк подання звітності становить 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Водночас для радіочастотного ресурсу, видобутку вуглеводневої сировини чи транспортування нафти звітним періодом є місяць, а строк подачі — протягом 20 календарних днів по завершенні місяця.
Розглянемо практичні приклади обчислення рентної плати для різних видів діяльності підприємств.
|
Вид діяльності / Додаток |
Умови та вихідні дані для розрахунку |
Порядок обчислення та результат |
|
Видобуток корисних копалин |
ТОВ «Перше» видобуває мармур (нерудні корисні копалини). За ІІ квартал видобуто 1600 т, реалізовано 1500 т на суму 8 520 000 грн (з ПДВ). Фактична вартість 1 т виявилася вищою за розрахункову. Ставка ренти — 5%. |
Фактична вартість 1 т: (8 520 000 – 1 420 000 ПДВ) / 1500 т = 4740 грн/т (або без ПДВ: 7 100 000 / 1500 = 4733,33 грн). Сума ренти = обсяг видобутку × вартість × ставка: 1600 т × 5480 грн (згідно з базою оподаткування) × 0,05 = 438 400 грн. |
|
Використання надр не для видобутку |
ТОВ «Друге» використовує підземну печеру площею 950 м² та глибиною 25 метрів для витримки сирів. Ставка ренти за користування надрами в інших цілях становить 0,69 грн/м² на рік. |
Річна сума ренти: 950 м² × 0,69 грн = 655,50 грн. Квартальне зобов'язання (сплачується рівними частинами): 655,50 / 4 = 163,88 грн. Переноситься до рядка 4.2 декларації. |
|
Спеціальне використання лісу |
ТОВ «Третє» заготовило 350 м³ ділової соснової деревини в ході рубок головного користування (Чернігівська область). Ставка ренти за 1 щільний м³ — 196,20 грн. |
Річний обсяг ренти: 350 м³ × 196,20 грн = 68 670 грн. Сума ренти за звітний квартал: 68 670 / 4 = 17 167,50 грн. Показник переноситься до рядка 4.4 основної частини декларації. |
Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з рентної плати, а також внесення до неї недостовірних даних тягне за собою фінансову відповідальність відповідно до норм пункту 120.1 ПК у вигляді штрафних санкцій. Зокрема, за перше порушення стягується штраф у розмірі 340 гривень, а у разі повторного аналогічного порушення протягом року сума штрафу зростає до 1020 гривень за кожний такий факт.
