Основні моменти. Амортизація
В умовах нестабільного енергопостачання та тривалих блекаутів суб’єкти господарювання змушені забезпечувати автономність робочих процесів за допомогою дизель-генераторних установок (далі — генератори). Розглянемо детальний алгоритм та прикладні аспекти відображення таких пристроїв у звітності підприємства.
Класифікація генератора як активу. Першочерговим завданням бухгалтера є правильна ідентифікація отриманого обладнання у структурі активів. Оскільки період очікуваної експлуатації генераторів, як правило, значно перевищує дванадцятимісячний цикл, їх слід визнавати об’єктами основних засобів (ОЗ) відповідно до методологічних засад п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби».
Вартісні критерії та вибір рахунку. Окрім часового фактора, ключове значення для класифікації має оціночна вартість обладнання:
- Бухгалтерський підхід: Згідно з п. 5 НП(С)БО 7, кожне підприємство має право самостійно встановлювати вартісний поріг для віднесення активів до складу ОЗ у своїй обліковій політиці. Якщо ціна придбання генератора є нижчою за цей ліміт, його зараховують до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). У разі перевищення встановленої межі — актив визнається повноцінним основним засобом.
- Податковий підхід: Платники податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату на податкові різниці, зобов’язані дотримуватися «податкового» цензу. Відповідно до пп. 14.1.138 Податкового кодексу України (ПКУ), об’єкт вважається основним засобом для цілей оподаткування лише тоді, коли його вартість перевищує 20 тис. грн.
Механізм обліку вартості. Акумулювання всіх витрат, що формують первісну вартість генератора (ціна постачальника, витрати на доставку, налагодження тощо), з подальшим введенням в експлуатацію, відображається на субрахунку 104 «Машини та обладнання».
Нарахування амортизації для генератора має здійснюватися щомісячно згідно з обраною методикою. Цей процес розпочинається з місяця, що настає за тим, у якому обладнання було визнано готовим до експлуатації (п. 29 НП(С)БО 7).
При фіксації амортизаційних відрахувань необхідно одночасно збільшувати показники витрат підприємства та суму зносу активу (п. 30 НП(С)БО 7).
Вибір рахунку для відображення цих витрат безпосередньо зумовлений метою експлуатації генератора:
- Виробнича сфера: якщо пристрій забезпечує випуск продукції, використовуйте рахунки 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати».
- Адміністративні потреби: для підтримки роботи офісних та управлінських приміщень застосовується рахунок 92 «Адміністративні витрати».
- Період простою: у ситуаціях, коли генератор тимчасово не задіяний у роботі через вимушені зупинки, витрати слід відносити на субрахунок 949 «Інші операційні витрати».
Питання нормування витрат дизельного пального
Чи є обов'язковим розроблення норм споживання пального для генератора? Хоча чинне законодавство не містить прямої вимоги щодо створення таких нормативів, організація може впровадити їх за власною ініціативою. Наявність цих розрахунків дозволяє обґрунтувати перед податковими органами господарську мету використання енергоносіїв. Без належних доказів виникають серйозні ризики: контролери можуть нарахувати ПДВ (через визнання витрат негосподарськими), а також ПДФО та військовий збір (трактуючи це як додаткове благо для персоналу). Окрім того, для певних організацій існує загроза втрати статусу неприбутковості.
У зв’язку з цим доцільно доповнити наказ про затвердження паливних норм положенням наступного змісту:
«Затвердити нормативи витрат пального (дизельного палива) у розмірі 273 г/кВт·год та мастильних засобів — 2,2 г/кВт·год для дизельної установки DALGAKIRAN DJ138BD, спираючись на технічний паспорт при експлуатації на номінальній потужності 100 кВт».
Для документального підтвердження фактичних обсягів використаного дизпалива можна застосовувати спеціальну картку списання. Допускається оформлення узагальнювального первинного документа за певний період, наприклад, за тиждень або за повний місяць.
