Гармонізація із вимогами МВФ та ЄС: передумови, підтекст та основна мета реформи
Українське податкове законодавство готується до чергового етапу гармонізації із вимогами міжнародних партнерів. Міністерство фінансів України оприлюднило для громадського обговорення важливий законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
Цей документ розроблено на виконання офіційних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом (МВФ) у межах підписаного Меморандуму. Попри те, що у бізнес-середовищі та серед експертів тривають активні дискусії щодо можливого майбутнього запровадження обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для всіх без винятку фізичних осіб-підприємців, цей конкретний проєкт закону таких радикальних кроків не містить. Його головний вектор — це реформування та суттєве спрощення процедур адміністрування ПДВ безпосередньо для тих ФОПів, які вже працюють на цій системі або зареєструються на неї у майбутньому.
Згідно з обґрунтуванням розробників, ключове завдання запропонованих змін — цифровізація податкових процесів, мінімізація бюрократичного навантаження на малий та мікробізнес, а також підвищення ефективності взаємодії між контролюючими органами й платниками податків. Завдяки розширенню електронних сервісів уряд розраховує полегшити щоденну роботу підприємців та зробити податковий контроль більш прозорим, точковим і обґрунтованим. Це створює фундамент для плавного переходу до більш сучасних стандартів податкового адміністрування без різкого шокового впливу на підприємців.
Чотири ключові новації законопроєкту, аналіз ризиків та терміни їх впровадження
Запропоновані Мінфіном зміни охоплюють як звітність і документообіг, так і порядок здійснення контрольних заходів з боку ДПС. Можна виділити чотири основні новації:
- Перехід на квартальну звітність з ПДВ для ФОП. На сьогодні фізичні особи-підприємці, які є платниками ПДВ, зобов'язані подавати декларації щомісяця. Законопроєкт передбачає внесення змін до статті 202 Податкового кодексу України, встановивши базовим звітним періодом календарний квартал. Це суттєво зменшить операційне навантаження: замість 12 звітів на рік потрібно буде готувати лише 4, що вивільнить час для ведення бізнес-діяльності.
- Автоматизація та заповнення документів. У межах розвитку електронних сервісів пропонується впровадити функцію попереднього автозаповнення. Для ФОПів буде реалізовано можливість автоматичного формування окремих показників у звітності та податкових накладних на основі даних, що вже містяться у базах ДПС. Це мінімізує кількість технічних помилок при ручному введенні та зменшить ризик накладення штрафів за побутові описки.
- Спрощення для зведених податкових накладних. Законопроєкт надає право складати зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місяця у разі постачання товарів чи послуг покупцям, які не зареєстровані платниками ПДВ (або при отриманні від них передплати). Це позбавляє від необхідності реєструвати окрему накладну за кожною дрібною операцією з кінцевими споживачами.
- Підвищення порогу для позапланових перевірок у 10 разів. Наразі підставою для документальної позапланової перевірки щодо від’ємного значення з ПДВ чи бюджетного відшкодування є сума від 100 тисяч гривень. Проєкт пропонує підвищити цей поріг до 1 мільйона гривень. Це суттєво знизить тиск на дрібний та середній бізнес, адже невеликі суми відшкодування більше не ставатимуть автоматичним тригером для податкових візитів.
Загалом бізнес-спільнота оцінює ці ініціативи позитивно, хоча фінансові аналітики застерігають: спрощення процедур адміністрування може бути підготовчим етапом до майбутнього розширення кола платників ПДВ серед спрощенців.
Наразі документ перебуває у статусі законопроєкту та проходить процедуру громадського обговорення, тому його положення ще можуть бути відкориговані. У разі прийняття Парламентом більшість норм набере чинності наступного дня після опублікування, а норма щодо квартального звіту — з 1-го числа кварталу, наступного за місяцем опублікування.
