У листі ГУ ДФС в м. Києві від 21.02.2017р № 3805/10/26-15-12-01-18 розглядається питання про оподаткування грошових коштів, помилково зарахованих на поточний рахунок платника податків.
Так, помилкове списання/зарахування коштів – це списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного одержувача (Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою НБУ від 21.01.2004р № 22).
Відповідно до ст. 6 Указу ПРЕЗИДЕНТА України від 16.03.1995 р № 227/95 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам податків в п’ятиденний термін помилково зараховані на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково отримані кошти, то їх повернення має здійснюватися в загальному претензійно-позовному порядку.
Керуючись цими документами, фіскальний орган роз’яснює, що якщо договірні відносини щодо поставки товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним одержувачем кошти, які повернені у встановлений термін, не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Звичайно, це правильно і чужі кошти потрібно повертати завжди. З роз’яснень випливає, що якщо платник податків повернув їх у встановлений термін (5 днів), то податкові зобов’язання за отримані кошти не виникають.
З цього випливає, що якщо платник податків в зазначений термін не повернув кошти, то виникають податкові зобов’язання з ПДВ. На наш погляд, податкові зобов’язання в цьому випадку не виникають, оскільки дану операцію не можна класифікувати як поставку товарів (послуг). Мало того, відзначимо, що в разі оформлення податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН виникає питання оформлення розрахунку коригування при поверненні помилково отриманої суми і його реєстрації в ЄРПН. У цьому випадку розрахунок коригування повинен бути зареєстрований платником коштів. Але чи захоче він це зробити? А якщо помилка сталася з вини банку? Виходить, що якщо неналежний одержувач грошових коштів сформує податкові зобов’язання з ПДВ, то можливість їх коригування (зменшення) вельми проблематична .
Лист Головного управління ДФС у м. Києві від 21.02.2017р. № 3805/10/26-15-12-01-18
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних і в межах своїх повноважень повідомляє.
Згідно з пп. “а” та пп. “б” п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування ПДВ зазначених операцій визначається у відповідності до ст. 188 ПКУ.
Визначення термінів “постачання товарів/послуг” наведене в пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме:
- постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;
- постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Тобто, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні, то на дату надходження коштів на банківський рахунок у платника податку відповідно до ст. 187 ПКУ виникають податкові зобов’язання з ПДВ.
Разом з тим згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами і доповненнями, помилкове списання/зарахування коштів – списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
Відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 16 березня 1995 року № 227/95 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” зі змінами та доповненнями підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п’ятиденний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.
Враховуючи зазначене, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у встановлені терміни, не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Крім того, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника Е. Пруднікова
