Ринковий нагляд та обов’язки підприємців щодо первинної документації
Попри поширену оману, що фізичні особи — підприємці на спрощеній системі оподаткування можуть не перейматися бухгалтерським обліком, обов’язок зберігати первинні документи залишається непохитним. У 2026 році це питання стоїть особливо гостро не лише через вимоги Податкового кодексу, а й через суворий контроль з боку Держпродспоживслужби. Діяльність цього органу базується на двох фундаментальних законах: «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Ці акти не роблять жодних винятків для ФОП, незалежно від групи чи обсягу доходу. Ключовим інструментом контролерів є стаття 8 Закону №2735-VI, яка встановлює принцип простежуваності. Це означає, що якщо підприємець не може документально підтвердити, у кого він придбав товар або кому його продав, він автоматично прирівнюється до особи, що ввела продукцію в обіг. У такому разі вся відповідальність за якість, безпечність та походження товару лягає на плечі продавця. Під час перевірки ви зобов’язані надати документацію, що дозволяє ідентифікувати кожного суб’єкта в ланцюгу постачання: від виробника (імпортера) до кінцевого споживача.
Особлива увага контролюючих органів сьогодні зосереджена на «ризикових» категоріях: складній побутовій техніці, дитячих іграшках та продуктах харчування. Основним об’єктом перевірки стає маркування. Етикетка товару — це його «паспорт», який у 2026 році повинен відповідати суворим мовним нормам. Вся інформація про виробника, імпортера, адресу реєстрації та склад продукту має бути викладена виключно державною мовою. Продаж товарів із Польщі, Італії чи інших країн без належного українського перекладу на пакуванні є прямим шляхом до визнання продукції такою, що не відповідає встановленим вимогам. Для дитячих іграшок вимоги ще жорсткіші: відсутність знака відповідності технічним регламентам або інструкції українською мовою автоматично робить реалізацію незаконною. Підприємець має не просто вимагати документи у постачальника, а й особисто перевіряти кожну одиницю товару на відповідність стандартам маркування перед виставленням на полицю.
Специфіка обігу харчових продуктів та фінансові наслідки порушень
Обіг продуктів харчування накладає на підприємця ще більший обсяг зобов’язань, незалежно від того, чи це великий супермаркет, чи затишна кав’ярня. Основним документом, що підтверджує легальність переміщення продовольчих товарів, є товарно-транспортна накладна (ТТН). Вона виступає головним доказом простежуваності ринку. Більше того, у ланцюгу постачання харчових продуктів кожен учасник — постачальник, перевізник і безпосередньо продавець — повинен мати статус оператора ринку. Це передбачає обов'язкову реєстрацію в державному реєстрі або наявність експлуатаційного дозволу. Якщо ви закуповуєте каву, молоко чи готові десерти для своєї кав’ярні, ви повинні переконатися, що ваш постачальник і логістична компанія мають відповідні реєстраційні номери. Відсутність ТТН або робота з незареєстрованими перевізниками розцінюється як створення ризику для здоров’я населення, що тягне за собою найважчі фінансові санкції.
Штрафи за порушення законодавства про ринковий нагляд є одними з найвищих в українському правовому полі, іноді вони значно перевищують податкові стягнення. Згідно зі статтею 44 Закону №2735-VI, введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик (наприклад, неякісних продуктів харчування), карається штрафом у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2026 році трансформується у суми від 80 до 300 тисяч гривень і більше. Навіть за формальну невідповідність маркування встановленим вимогам доведеться сплатити солідну суму, а повторне порушення подвоює розмір санкції.
