Основні поняття. Нормативна база. Взяття на облік.
Нерезидент України — це фізична або юридична особа, яка не має постійного місця проживання чи ведення господарської діяльності в Україні. Це визначення охоплює не лише громадян інших країн, але й іноземні компанії, організації та їхні представництва, які були засновані згідно із законодавством інших держав. Ключовим моментом у визначенні статусу нерезидента є не громадянство, а критерії, пов'язані з фактичним перебуванням на території України, тобто наявність або відсутність постійного місця проживання чи центру управління. Нерезиденти мають стати на облік в українських контролюючих органах у наступних випадках (відповідно до пункту 64.5 і статті 133 Податкового кодексу України (ПК):
- Здійснюють діяльність в Україні через свої відокремлені підрозділи (наприклад, постійні представництва).
- Купують нерухомість в Україні або набувають майнові права на неї.
- Відкривають рахунки в українських банках.
- Придбавають інвестиційні активи в іншого нерезидента, що не має постійного представництва в Україні.
Нагадуємо, що, починаючи з 1 квітня 2021 року, податок на прибуток сплачує нерезидент, що діє через постійне представництво, тоді як раніше, до 1 січня 2021 року, платником було саме представництво. Для того щоб відокремлений підрозділ нерезидента був акредитований (зареєстрований, легалізований) в Україні, він, разом із самим нерезидентом, має бути зареєстрований у податкових органах як окремий платник податків. Податкова служба присвоює унікальні податкові номери як нерезиденту, так і його відокремленому підрозділу, ведучи їх окремий облік.
Нюанси взяття на облік нерезидента та його провадження діяльності
Щоб стати на облік, нерезиденти — іноземні компанії, організації та їх відокремлені підрозділи — повинні звернутися до контролюючого органу. Для цього вони подають спеціальну заяву за встановленою формою №1-ОПН, яка офіційно називається "Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу)". Ця процедура є обов'язковою для легалізації діяльності на території України та взаємодії з податковими органами. Правильне заповнення та своєчасна подача цієї заяви є ключовим етапом для подальшого ведення бізнесу в Україні. Заява (ф. №1-ОПН) для іноземної компанії подається з копіями документів, які вимагаються п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку №1588. Оригінали документів обов'язкові для пред'явлення. Для відокремленого підрозділу нерезидента достатньо подати заяву (ф. №1-ОПН) разом із копіями документів, визначених п. 64.2 ст. 64 ПКУ та п. 4.2 розд. IV Порядку №1588. Під час реєстрації в податковій службі нерезидент отримує 9-значний реєстраційний номер, що починається з цифр «88». Далі свою діяльність нерезидент здійснює відповідно до чинного законодавства в Україні. Закон про бухоблік вимагає, щоб усі юридичні особи, засновані в Україні, а також представництва іноземних суб'єктів господарювання, вели бухгалтерський облік і складали фінансову звітність, незалежно від їхньої організаційно-правової форми чи форми власності.
