Нормативні підстави та фундаментальні принципи складання розрахунку коригування
Фундаментом для оформлення розрахунку коригування (РК) є стаття 192.1 Податкового кодексу України. Ця норма чітко визначає, що будь-яка трансформація суми компенсації за поставлені товари чи надані послуги потребує відповідного перерахунку податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту отримувача. Підстави для складання РК можуть бути різними: від банального повернення товару або раніше перерахованого авансу до зміни ціни чи номенклатури після фактичного відвантаження. Процедурно РК є невід'ємним додатком до конкретної податкової накладної (ПН) і заповнюється згідно з вимогами Порядку № 1307. У 2026 році, як і раніше, цей документ підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а за порушення термінів такої реєстрації передбачено штрафні санкції, аналогічні до тих, що застосовуються до ПН. Важливо пам'ятати, що РК складається саме на дату настання «першої події», яка спричинила зміну вартості (наприклад, фактичне повернення коштів або підписання акта приймання-передачі з уточненими даними). Просте підписання додаткової угоди без реального руху активів чи грошей не є достатньою підставою для виписки РК. Окрему увагу слід приділяти визначенню особи, відповідальної за реєстрацію: якщо сума ПДВ у результаті коригування збільшується, документ реєструє постачальник, а якщо зменшується (від’ємний РК) — обов’язок покладається на покупця, за умови, що він є платником ПДВ.
Технічний алгоритм заповнення та особливості нумерації рядків у розрахунку коригування
Процес технічного заповнення РК вимагає суворого дотримання послідовності дій, щоб уникнути помилок при реєстрації в ЄРПН. Першим кроком є вибір правильного коду причини коригування (наприклад, 101 для ціни або 102 для кількості). Алгоритм базується на принципі «анулювання та додавання»: спочатку створюється рядок на «мінус», де вказуються показники з ПН, які підлягають виправленню. При цьому не можна одночасно коригувати і ціну, і кількість в одному рядку. Наступним кроком додається рядок на «плюс» із новими, правильними даними. Ці рядки обов'язково об’єднуються в одну групу коригування (стовпчик 2.2). Варто враховувати, що РК може містити лише від’ємні рядки (у разі повного повернення) або лише додатні (наприклад, при доплаті після авансу). В межах одного документа можна коригувати кілька різних номенклатурних позицій, але важливо слідкувати за унікальністю номерів рядків. Рядок, що додається (на «плюс»), повинен мати новий порядковий номер, який раніше не використовувався у цій ПН. Наприклад, якщо у вихідній ПН було 5 позицій, то новий рядок у РК має отримати номер 6 або вище.
Крім технічних аспектів, у 2026 році особливого значення набуває контроль за «складністю» коригувань. Не допускається одночасне застосування різних типів причин для однієї і тієї ж позиції товару. Також податкові агенти повинні чітко розрізняти моменти, коли необхідно складати новий РК, а коли доцільніше виписати додаткову податкову накладну (наприклад, при збільшенні обсягів постачання понад заплановані). Ретельний підхід до заповнення реквізитів розділу Б та правильне відображення номерів з/п рядків ПН, що коригуються, мінімізують ризики блокування документів та забезпечують чистоту податкового обліку обох контрагентів. Системний контроль за датами виникнення потреби в коригуванні та оперативне виправлення випадково виявлених помилок є запорукою відсутності конфліктів із контролюючими органами та збереження стабільного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.
