Бухгалтерський облік та визнання доходу при використанні еквайрингу: методологічні засади
У сучасних умовах цифровізації бізнесу використання платіжних сервісів, таких як LiqPay, Portmone чи iPay, стало невід’ємною частиною сфери послуг, зокрема для спортивних клубів та тренажерних залів. Проте для бухгалтера ТОВ на загальній системі оподаткування цей процес містить низку критичних точок, які потребують чіткої документальної фіксації. Згідно з нормами пункту 44.1 Податкового кодексу України (ПКУ), платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників виключно на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку. Це означає, що будь-яка операція, навіть проведена через автоматизовану систему оплати на сайті, має бути відображена в обліку лише тоді, коли для цього є належне документальне підтвердження. Формування показників податкової звітності на основі непідтверджених даних суворо заборонено законодавством. Оскільки об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку (згідно з підпунктом 134.1.1 ПКУ), ключову роль відіграє Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Відповідно до цього стандарту, дохід від надання послуг визнається виходячи зі ступеня завершеності операції на дату балансу, за умови, що результат цієї операції може бути достовірно оцінений.
Для прикладу, коли клієнт оплачує абонемент 07.01, а кошти надходять 08.01, виникає часовий розрив. Важливо розуміти, що сама по собі дата ініціювання платежу клієнтом (07.01) або дата обробки виписки бухгалтером (09.01) не є визначальними для фіксації доходу в бухобліку, якщо послуга ще не була фактично надана або якщо умови договору передбачають інший порядок визнання виручки. Бухгалтер має орієнтуватися на банківську виписку як первинний документ, що підтверджує факт отримання активу (грошових коштів).
Міністерство фінансів України, як орган, що регулює методологію обліку, наголошує на пріоритеті суті операції над її формою. Таким чином, для цілей бухгалтерського обліку дохід відображається в періоді, коли відбулося фактичне надання послуги доступу до залу, або відповідно до методу нарахування, що забезпечує відповідність доходів і витрат. Робота з платіжними системами також передбачає врахування комісії сервісу: хоча клієнт платить 1000 грн, на рахунок може зайти менша сума, але доходом усе одно вважатиметься повна вартість послуги (1000 грн), а сума комісії буде віднесена до адміністративних або збутових витрат компанії.
Податкові зобов’язання з ПДВ та застосування РРО при онлайн-розрахунках
Другим, не менш важливим аспектом, є визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО). Ситуація з оплатою 07.01 та зарахуванням коштів 08.01 чітко регулюється правилом «першої події». Згідно з пунктом 201.1 ПКУ, платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі на дату виникнення податкових зобов’язань. У випадку з платіжними сервісами LiqPay чи iPay, Національний банк України у своєму роз’ясненні (лист від 28.09.2020 №57-0009/53844) вказує, що для суб’єкта господарювання такі операції є безготівковими розрахунками, незалежно від способу їх ініціювання покупцем. Це означає, що податкові зобов’язання виникають саме на дату зарахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ. Отже, якщо гроші надійшли 08.01, то саме ця дата є датою «першої події» для складання податкової накладної, навіть якщо клієнт натиснув кнопку «оплатити» на день раніше.
Щодо питання РРО: Закон про РРО зобов’язує застосовувати касовий апарат при здійсненні розрахункових операцій у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток). Оскільки оплата за послуги спортзалу на сайті через LiqPay передбачає використання реквізитів платіжної картки, така операція підпадає під визначення розрахункової. Отже, ТОВ зобов’язане видати фіскальний чек. Дата вибиття чека в ідеальній моделі має збігатися з моментом здійснення оплати (07.01), оскільки ПРРО зазвичай інтегрується з сайтом і видає чек автоматично в момент підтвердження транзакції еквайром. Однак податкова накладна все одно реєструється датою 08.01 — датою реального надходження грошей на рахунок підприємства, що підтверджено банківською випискою. Це створює певну розбіжність у часі між чеком РРО та ПН, яка є допустимою в межах специфіки банківських переказів. Бухгалтеру не варто чекати 09.01 для «обробки» виписки, щоб визначити дату ПН; базою для податкового обліку є саме дата валютування, вказана у виписці банку. Систематизація цих процесів дозволяє ТОВ уникнути штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН або порушення порядку проведення розрахунків, забезпечуючи повну прозорість перед податковими органами.
