Мінфін наказом від 11.04.2017 р № 427 затвердив зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р № 88 (далі – Положення № 88). Даними змінами багато застарілих термінів і понять замінено новими, відповідаючим чинним нормативно-правовим актам. Крім того, Положення № 88 доповнено новими нормами.
Так, якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, по якій на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента в терміни, встановлені законодавством, ми отримали первинний документ, підставою для перенесення інформації про таку господарської операції в облікові регістри бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за прийом-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.
Господарські операції, здійснені відповідно до внутрішнього первинного документа (акта), оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.
В місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була відображена в облікових регістрах бухгалтерського обліку на підставі внутрішнього первинного документа (акта), в облікові регістри бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію. При цьому її обсяг відображається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції по внутрішньому первинного документа (акта) і первинного документа, отриманому від контрагента.
Нагадаємо, що таж думка Мінфіну наведена і в листі від 22.04.2016 р № 31-11410-06-5/11705 і рекомендував відображати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності витрати, які не підтверджені первинними документами контрагентів, відповідальною особою складати і передавати в бухгалтерську службу документ (наприклад, бухгалтерську довідку) із зазначенням розрахункової суми витрат. При цьому така довідка створюється підприємством самостійно в довільній формі з дотриманням вимог законодавства щодо обов’язкових реквізитів первинного документа.
На наш погляд, такий підхід до відображення господарських операцій дозволить відмовитися від складання уточнених податкових декларацій, оскільки коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції по внутрішньому первинного документа (акта) і первинного документа, отриманому від контрагента, здійснюється в місяці отримання такого документа. Тобто така операція одночасно відображається у бухгалтерському та податковому обліку.
