Індивідуальні податкові консультації ДФС від 07.08.2017р № 1514/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і Офісу великих платників податків від 13.06.2017р № 614/ІПК/28-10-01-03 -11 присвячені питанням відображення в податковому обліку маркетингових послуг. Відповідно до п.п. 14.1.108 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі, послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботах, послугах).

Для обліку витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати, при обчисленні об’єкта оподаткування необхідно доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та іншими документами, встановлених розділом II ПКУ.

Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб’ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту.

Що стосується первинних документів, що підтверджують господарські операції отримання (надання) маркетингових послуг, нагадується, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Підтверджують первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку, а з питань їх правильного оформлення рекомендують звертатися до Мінфіну.

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 07.08.2017 р. № 1514/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула листи щодо переліку первинних документів, необхідних для підтвердження у податковому обліку отримання маркетингових послуг та операцій з реалізації (одержання) товару та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Щодо первинних документів, які підтверджують операції з отримання маркетингових послуг та реалізації (одержання) товару, то відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N 996).

Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного їх оформлення необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

ПРО ВІДНЕСЕННЯ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ РЕКЛАМНИХ ПОСЛУГ І МАРКЕТИНГОВИХ ПОСЛУГ ДО СКЛАДУ ВИТРАТ ТА ДО ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ

Індивідуальна податкова консультація Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 13.06.2017 р. № 614/ІПК/28-10-01-03-11

Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, регулюються Законом України від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР “Про рекламу” (далі – Закон N 270).

Згідно зі статтею 1 розділу I Закону N 270 реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі – Кодекс) маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Господарською діяльністю відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об’єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб’ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг. Згідно із пп. “б” п. 185.1 ст. 185 р. V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Згідно із пп. “б” п. 186.3 ст. 186 р. V Кодексу місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Тобто операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг резиденту є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

Місцем постачання маркетингових послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V Кодексу є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186. ст. 186 Кодексу. Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту.

Відповідно до ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із придбанням реклами, товарів, товарний знак, який належить іншій особі, відображаються в податковому обліку з урахуванням вимог п. 198.5 ст. 198 Кодексу, за умови наявності відповідного документального підтвердження.

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

З питання правильності відображення у бухгалтерському обліку витрат на рекламні та маркетингові послуги доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.