ГУ ДФС в Тернопільській області повідомляє, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону платниками ЄВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону зобов’язані сплачувати ЄВ.
Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄВ.
Базою нарахування ЄВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону).
Отже, сума винагороди, що нараховується (виплачується) роботодавцем – юридичною особою застрахованій особі (фізичній особі, у т. ч. іноземцю), за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, є базою нарахування ЄВ.