Продовжуємо серію публікацій, присвячених декларуванню звітності ЄСВ. Вашій увазі пропонуємо деталізований матеріал по змінам та нововведенням.

Почнемо з найпростішого, але не менш важливого. Терміни у розділі Загальні положення Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 435 (далі –Порядок 435) приведено у відповідність до Закону про ЄСВ; та обумовлено, що терміни, не визначені у Порядку, вживаються у значеннях, наведених у Законі про ЄСВ та Законах «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». Зокрема, уточнено, що звіт в електронній формі — це звіт за формою, передбаченою Порядком №435, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, який надсилається засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Перейдемо до змін, які відбулись із єдиним внеском в цьому році. Однією із суттєвих змін у законодавстві є те, що ставка ЄСВ з 1 січня 2016 року не залежить від класу професійного ризику виробництва, оскільки із чинного законодавства вилучено норми про визначення розміру страхового внеску залежно від класу професійного ризику виробництва та норми щодо порядку встановлення класу професійного ризику виробництва; інформація про клас професійного ризику не вноситься до ЄДР  та не включається до Реєстру страхувальників.

У зв’язку із наведеним вище із звітів виключено реквізит «Клас професійного ризику виробництва» та рядки, що розраховувались на підставі вказаного показника. Даний показник згадується лише у рядках 4.2 та 5.2 Таблиці 1 Додатку 4 у зв’язку із збільшенням/зменшенням нарахувань єдиного внеску за попередні звітні періоди внаслідок збільшення/зменшення класу професійного ризику виробництва у звітах за періоди до 1 січня 2016 року.

З 1 січня 2016 року у зв’язку із введенням єдиної ставки ЄВ у розмірі 22% (крім інвалідів), яка істотно нижча за ті, що діяли раніше, скасовано понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску і, відповідно, із форм Звіту вилучено поля для зазначення інформації щодо застосування такого коефіцієнту, його розміру, середньої заробітної плати на одну застраховану особу, середньомісячної кількості застрахованих осіб та відмітки «Підприємство суднобудівної промисловості».

Введення єдиної ставки ЄСВ у розмірі 22% до всіх видів доходу вплинуло на порядок заповнення графи 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» таблиці 6 Звіту за формою Додатка 4: якщо раніше вказаний реквізит заповнювали за кожною застрахованою особою винятково з урахуванням черговості виплат (зарплата, сума винагороди за цивільно-правовими договорами, сума допомоги з тимчасової непрацездатності та у зв’язку з вагітністю й пологами), то зараз така вимога відсутня, і якщо працівникові в одному місяці нараховано різні види доходу, то в таблиці 6 Звіту тепер не потрібно дотримуватися вищезазначеної черговості їх відображення. Водночас за наявності декількох рядків щодо однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування в трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначають лише в одному рядку, а саме в тому, у якому вказані дані про суми зарплати (за їх наявності).

Також з Порядку 435 виключено норму про те, що графа 18 «Сума нарахованої заробітної плати (доходу) у межах максимальної величини*, на яку нараховується єдиний внесок» заповнюється виключно з урахуванням вищезазначеної черговості виплат.

*нагадуємо, що з 1 січня 2016 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, на яку нараховується єдиний внесок, дорівнює двадцяти п’яти розмірам встановленого законом для працездатних осіб прожиткового мінімум.

Зауважимо, що введення єдиної ставки єдиного внеску не торкнулося наступних страхувальників, для яких лишились незмінними ставки нарахування єдиного внеску, що діяли до 1 січня 2016 року:

  • підприємств, установ та організацій, у яких працюють інваліди, для яких ставка  встановлюється в розмірі 8,41% бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів;
  • підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, якщо фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, ставка єдиного внеску  встановлюється в розмірі 5,3% бази нарахування ЄСВ;
  • підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, якщо фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, для яких ставка встановлюється в розмірі 5,5% бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів.

У відповідності до законодавчих змін єдиний внесок із доходів застрахованих осіб не утримується, у зв’язку із чим Порядком 435 з таблиці 1 Додатку 4 Звіту з єдиного внеску виключено рядки, у яких відображалися суми нарахованого доходу, з яких утримувався єдиний внесок, за видами, та суми утриманого з доходів ЗО єдиного внеску.

У відповідності до прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ  до Порядку 435 внесена норму щодо подання звіту з ЄСВ роботодавцем – мобілізованою фізособою-підприємцем чи особою, що здійснює незалежну професійну діяльність. Так, звіт з ЄСВ на суми виплат найманим працівникам та іншим особам протягом строку військової служби мобілізованої фізособи-підприємця чи особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, подається:

  • уповноваженою особою ФО — підприємця протягом 20 к.д. після закінчення звітного місяця;
  • у разі відсутності уповноваженої особи — демобілізованою ФО — підприємцем чи особою, що здійснює незалежну професійну діяльність протягом 10 календарних днів після демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом про ЄСВ.

У оновленому Порядку 435 знайшли своє відображення і законодавчі зміни норм  щодо добровільного страхування. З 2016 року особами, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, відповідно до Закону про ЄСВ є:

  • члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;
  • особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, і не належать до таких платників ЄСВ, як фізособи-підприємці й особи, що провадять незалежну професійну діяльність, у т.ч. іноземці й особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з 1 січня 2016 року виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Як наслідок, з Порядку 435 вилучено положення про те, що фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Натомість сказано, що ФОП – пенсіонери та інваліди, що перебувають на спрощеній системі  оподаткування і звільнені від сплати за себе єдиного внеску та обов’язку подавати звіт,  можуть бути платниками ЄСВ, якщо вони самостійно  визначать для себе базу нарахування єдиного внеску в розмірі не більше максимальної величини бази нарахування та при цьому сума ЄСВ не може бути меншою, ніж розмір мінімального страхового внеску. У цьому разі такі особи подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом; Звіт подається за формою Додатку 5 із зазначенням типу форми «початкова».

Відмітимо ще деякі особливості нових форм звітності з єдиного внеску.

Крім  змін у формах Додатку 4, про які ми уже згадували вище,  відмітимо ще такі.  Для виправлення помилок попередніх періодів та відображення донарахування і чи зменшення раніше нарахованого (утриманого) єдиного внеску в таблиці 1 передбачено рядки зі ставками нарахування та утримання єдиного внеску (що діяли до 01.01.2016 р.), в тому числі рядки зі ставками єдиного внеску у вигляді нарахування, обчислені із застосуванням понижуючого коефіцієнта. Звіт вже не містить додатка до таблиці 1, в якому відображалися сума заборгованості з виплати заробітної плати на початок і кінець звітного періоду, інформація про виправлення помилок, допущених при нарахуванні пенсійних внесків за період до 01.01.2011 р., встановлені терміни виплати заробітної плати та інші дані.

Зазнала змін таблиця 4 Звіту, яку подають до органів доходів і зборів військові частини. Зокрема, розділи І (грошове забезпечення) та ІІ («декретні») таблиці 4 Звіту доповнено новими рядками 2.1 та 2.2, в яких деталізовано інформацію про суми, на які нараховується єдиний внесок, при цьому в рядку 2.1 відображаються фактично нараховані суми відповідно грошового забезпечення та «декретних», а в рядку 2.2 — додаткова база нарахування єдиного внеску. У нових рядках 3.1 і 3.2 розділів І та ІІ таблиці 4 відображаються суми єдиного внеску, нарахованого на суми, зазначені відповідно у рядках 2.1 та 2.2. Крім того, з таблиці 4 Звіту виключено додаток до цієї таблиці, призначений для виправлення помилок, допущених за період до 01.01.2011 р.

У назву таблиці 6 Додатку 4  додано «грошове забезпечення», а оскільки військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, є платниками єдиного внеску, то вони зобов’язані відображати в таблиці 6 відповідні виплати. У звітності за червень 2016 р. такі платники в обов’язковому порядку зобов’язані заповнювати таблицю 6.

Нова редакція Порядку 435 містить положення щодо порядку виправлення помилок у звітності з єдиного внеску. Як і раніше, Порядком передбачено, що якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), то у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску ЗО за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати Звіт за поточний звітний період та у разі потреби окремо за попередній період (періоди).